Менше пільг — більше податків
МВФ уперше надав кредит країні, яка перебуває у стані війни
Уряд підписав новий меморандум із МВФ. До чого готуватися бізнесу?
Міжнародний валютний фонд узгодив з Києвом нову програму співпраці. Розрахована вона на чотири роки й передбачає надання нашій державі 15,6 мільярда доларів. Перший транш — 2,7 мільярда — уряд уже отримав. Загалом же до кінця року має надійти 4,5 мільярда доларів. Водночас Фонд висунув низку умов нашій державі, від реалізації яких залежатиме обсяг фінансування.
Докладніше про це — у розмові з директором Інституту соціально-економічної трансформації Іллею Несходовським та головою Комітету економістів України Андрієм Новаком.
— Які зміни очікуються у податковій сфері?
А. Новак:
— Меморандумом передбачено повернення до довоєнної податкової політики. 3 1 липня цього року планується підвищення ПДВ на пальне (з 7 до 20%) та збільшення акцизів на нього. Ймовірно, буде скасований пільговий режим спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2%. Також будуть поновлені податкові перевірки. Як на мене, скасовувати податкові пільги до завершення воєнного стану не варто.
— Чому?
А. Новак:
— Бо погіршаться умови ведення бізнесу, переважна більшість якого і так у доволі складному становищі.
І. Несходовський:
— А от я вважаю, що деякі з цих вимог — на часі. Наприклад, повернення ПДВ та акцизів на пальне. Маємо розуміти: наші міжнародні партнери фінансують ту частину бюджету, яка спрямована на забезпечення цивільних потреб. А податки, які сплачують українці, йдуть на фінансування армії. Додаткові 7 гривень з літра пального, які треба буде сплачувати внаслідок збільшення податків, йтимуть на ЗСУ і наближатимуть перемогу.
Стосовно скасування спрощеної системи оподаткування, то не проблема перейти з 2% на 5%. Але тут треба переглянути питання ПДВ.
Інакше можуть виникнути проблеми, і бізнесу доведеться по-новому реєструвати свої підприємства, щоби запустити діяльність.
— Чи доцільно повертати податкові перевірки в умовах війни?
І. Несходовський:
— Усе залежатиме від того, як податкова використовуватиме це право. Якщо перевірятиме підприємства, які ухиляються від сплати податків, то це виправданий крок. Коли ж проводитиме масовий терор, щоб наповнити бюджет за будь-яку ціну, то це, звісно, до добра не приведе.
— Що ще передбачає меморандум?
А. Новак:
— МВФ виступає проти емісійного фінансування держбюджету, тобто друку грошей. Це виправдана вимога. Друкувати гроші варто не для соціальних виплат, а лише під виробництво, тобто під надання кредитів виробникам, які виготовляють продукцію, — так відбувається товарне забезпечення грошової маси. Випуск же грошової маси без товарного забезпечення означатиме високі темпи інфляції або гіперінфляцію, які ми спостерігали у 1990-х роках.
— МВФ наполягає на поверненні гнучкого обмінного курсу. Чи виправдано це?
І. Несходовський:
— До гнучкого курсоутворення доцільно повертатися лише після війни. А поки тривають бойові дії, варто зберігати фіксований обмінний курс, щоб гривня не девальвувала.
А. Новак:
— Вважаю, що Україні не треба повертатися до гнучкого курсу, а треба визначитися з іншою курсовою політикою. Вона має бути спрямована, насамперед, на забезпечення стабільності курсу гривні.
— Що ще пообіцяла зробити наша влада в обмін на отримання кредиту МВФ?
І. Несходовський:
— Україна зобов'язалася провести структурні реформи, орієнтовані на вступ до ЄС. У межах боротьби з корупцією ми повинні реорганізувати Бюро економічної безпеки України (БЕБ) та посилити інституційну незалежність. Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). А ще маємо завдання повернути тимчасово зупинене електронне декларування активів для чиновників і народних депутатів, зменшити витрати на урядування, оптимізувати державні закупівлі.
На мій погляд, перелічені обіцянки треба виконувати. Сподіваюся, що наша влада не намагатиметься їх проігнорувати. Виконання цих вимог не знизить, а підвищить обороноздатність нашої країни. Адже серед іншого дозволить усунути від влади нечесних посадовців.
— Чому є важлива співпраця України з МВФ у нинішній час?
І. Несходовський:
— Наявність програми з МВФ — це фактично сигнал для інших міжнародних фінансових організацій, зокрема Світового банку, про можливість співпраці з Україною. Ніколи раніше Фонд не надавав підтримки державам, які перебувають у стані війни. Тепер, як бачимо, змінив правила.
Щодо суми кредитування, то вона на тлі допомоги, яку надають нам міжнародні партнери, зокрема ЄС та США, не надто велика. Але дозволяє виконувати певні бюджеті зобов'язання, як-от виплачувати пенсії, соціальні допомоги, зарплати вчителям і лікарям.
А. Новак:
— 15,6 мільярда доларів — це значно більше, ніж Україна отримувала від МВФ у мирний час (за 30 років співпраці з МВФ наша країна отримала від Фонду 37 мільярдів доларів. — Авт.). Підписання програми є свідченням того, що і після війни Україна залишатиметься в орбіті найвищих інтересів світу — не лише політичних, а й економічних.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 16 (10727) 20 — 27 квітня 2023 року