Дуже дивний спецрейс прем'єра Шмигаля
Перельоти найвищого керівництва держави обійдуться українським платникам податків
Державне авіаційне підприємство (ДАП) "Україна" уклало з приватною авіакомпанією SkyUp договір на 2023 рік. Як випливає із сайту держзакупівель Prozorro, загальна вартість договору становить майже 37 мільйонів гривень. Цікаво, що заявку на тендер з послуг щодо авіаперевезення подала лише одна компанія — SkyUp, яка, зрозуміло, його й виграла.
Згідно з умовами договору, до кінця року SkyUp має виконати 60 літерних рейсів, тобто спецрейсів, що перевозять цінні вантажі або перших осіб держави.
Першим пасажиром SkyUp у межах контракту став прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який нещодавно побував із робочим візитом у Канаді. Щоб доправити прем'єра до Торонто, компанія SkyUp перегнала свій Boeing 737-800 з Молдови (саме за день до цього борт компанії перевозив звичайних пасажирів на території цієї держави) до польського аеропорту "Жешув" на кордоні з Україною. Звідти Шмигаль вилетів до Канади. У столиці Ісландії борт зупинявся для дозаправлення. Зауважимо, що літак, яким скористався прем'єр, — на 189 місць! Після Канади прем'єр-міністр України полетів ще й у США.
Порахуємо, скільки ж приблизно могла коштувати поїздка пана Шмигаля за океан.
"Коли укладаються такі договори, то переважно в умовах вказують кількість льотних годин, — пояснює В'ячеслав Коновалов, авіаційний експерт, експерт громадна ставка лізингу літака на ринку становить 2—2,5 тисячі доларів. Ми точно не знаємо, як домовлялася ця авіакомпанія. Знаю, що деякі просять і по 1,5 тисячі доларів, але це схеми відмивання грошей. Тому беремо приблизно. Додаємо до цієї суми пальне (2—2,5 тонни, приблизно 1000 доларів за годину польоту). Виходить, що вартість льотної години може становити і 4—5 тисяч доларів".
Якщо зважити, що пан Шмигаль летів з Жешува до Канади з дозаправленням в Ісландії, а потім з Канади до Вашингтону (бо прем'єр побував і в США), і назад — з Вашингтону до Жешува, то, за скромними підрахунками, вартість цього спецрейсу — близько 200 тисяч доларів.
"Звісно, ми розуміємо, що сам прем'єр не летів до Канади, з ним була делегація. Однак замовляти повітряне судно для кількох осіб у приватної компанії — це занадто. Тим паче, в умовах війни, коли є дефіцит грошей у бюджеті, — каже директор аналітичного центру "Призма", експерт з антикорупційних питань Віктор Медвідь. — Чому б не скористатися стандартними рейсами бодай бізнес-класу? Не бачу в цьому ніякої проблеми. Це було б у десятки разів дешевше! Зауважу, що вартість авіаквитка з Варшави до Торонто становить трохи більше як 500 доларів. Так, це найдешевша пропозиція, якщо замовляти квиток заздалегідь. Ок, візьмімо дорожчий. Це — 1000 доларів".
А де ж літаки ДАП "Україна"?
"Міжнародні перевезення президента, прем'єр-міністра і зрідка міністрів у нас виконує спеціалізована компанія Державне авіаційне підприємство "Україна", яке має спеціальні гелікоптери й літаки та сертифікований персонал, — пояснює експерт з питань авіації, керівник Інституту менеджменту й стратегій Богдан Долінце. — До слова, навіть інженерів, які обслуговують повітряні судна ДАП, перевіряє Служба безпеки. Базується підприємство у Борисполі. Чи літаки держкомпанії залишилися заблокованими в Україні після закриття повітряного простору, чи до того часу вилетіли, невідомо".
У ДАП "Україна" кажуть, що польоти за кордон нині може здійснювати лише одне з двох повітряних суден підприємства — Airbus А319-115. Інший літак — Ан-148 — наразі не може покинути лето- вище в Україні через закритий повітряний простір. Тому, мовляв, держкомпанія залучила приватного підрядника.
Виникає ще одне запитання: чому в угоді не йдеться про кількість льотних годин, а про кількість рейсів? "Так, зауваження слушне, — каже Богдан Долінце. — Очевидно, держава розуміє, що їй протягом року треба буде організовувати відрядження перших осіб, але з яких міст і до яких невідомо. Тобто маршрути можуть змінюватися. Так само може змінюватися сума авіаційного, аеропортового зборів тощо. Якби йшлося про стандартизовані перевезення — з точки А в точку Б, тоді можна було б усе порахувати. Процедура держзакупівель вимагає чіткості. А тут ситуація нестандартна. Тому обрали варіант, за якого можна було б додатковими інструментами регулювати відносини з перевізником і водночас не виходити за межі законодавчого поля. Загалом, як я розумію, закупили такий собі умовний пакет послуг, який не обов'язково весь буде використаний".
Дуже багато дивного
"Перше, що мені впадає у вічі, це те, що у тендері брала участь лише одна компанія, — зауважує Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ, ексміністр економіки. — Це означає, що ніякого конкурсу не було, і визначити, наскільки адекватна вартість послуг без порівняння з іншими пропозиціями, годі. Тендер треба організувати. Для того, щоб участь взяло декілька компаній, до них варто було звернутися заздалегідь — написати листи, поінформувати про умови, переваги і так далі. А якщо фігурує тільки один учасник, є підозра, що з ним наперед про все домовилися".
Тим часом Віктор Медвідь акцентує ще на такому аспекті. "Відомо (ця інформація є у відкритому доступі), що авіакомпанія SkyUp на початку квітня 2023 року зуміла евакуювати з України свій останній літак, який не встиг вилетіти за кордон перед початком повномасштабного вторгнення. Виходить, що приватна компанія знайшла можливість перевезти судно, а держава не може цього зробити. Зрештою, чому ДАП "Україна" не використовує другого літака, який, як нам кажуть, перебуває за межами нашої держави?"
В'ячеслав Коновалов каже, що одним із пояснень рішення користуватись послугами приватної авіакомпанії може бути те, що у SkyUp Airlines є вся готова інфраструктура.
"Повітряні судна цієї компанії і так постійно літають, тож їх можна періодично висмикувати для поїздки нашого керівництва, — каже експерт.
Але тим часом наші повітряні судна простоюють у Європі, і навіть, якщо за це платять символічні гроші, все одно — це витрати".
"Наші високопосадовці вкрай обнагліли"
А от європейські лідери не так розкошують, як високопосадовці країни, яка більш як рік перебуває у стані війни. Колишню президентку Литви Далю Грібаускайте бачили в економ-класі рейсу Вільнюс — Лондон дешевої авіалінії. В економ-класі рейсу Нью-Йорк — Гельсінкі бачили експрезидентку Фінляндії Тар'ю Галонен із шістьма супроводжуючими. На борту рейсу Рим — Палермо помітили президента Італії Серджо Маттарелла.
То інші високопосадовці можуть користуватись економнішим варіантом, а українські політики, ще й у час повномасштабної війни, ні? Абсурд!
"Як можна дозволяти собі таку розкіш під час війни? Пан Шмигаль мав би летіти економ-класом! Чому треба гнати цілий літак на стільки кілометрів лише заради однієї особи чи нехай однієї делегації? — дивується Степан Хмара, правозахисник, довголітній політв'язень радянських концтаборів, народний депутат України I, II та IV скликань, Герой України. — Мені здається, якби наш прем'єр-міністр летів рейсовим літаком, то нічого поганого би не сталось! Наші високопосадовці вкрай обнагліли. Вони втратили останні залишки моралі. Для них, здається, немає війни, у них немає совісті! Тим часом волонтери збирають останні копійки, щоб забезпечити наших воїнів елементарним спорядженням".
Степан Хмара пригадав приклади відомих політиків, які проявили скромність та мораль у питаннях використання ресурсів.
"Наприклад, у 50-х роках президентові Франції Шарлю де Голлю подарували дорогий автомобіль "Роллс-Ройс", але він від нього відмовився, оскільки авто споживало багато пального. А Конрад Аденауер, перший канцлер Західної Німеччини, носив шкіряний портфель, який був уже протертий до дірок. Міністри пропонували йому купити новий, але він відмовився, відремонтував портфель і ще довго користувався ним. От що значить люди з високою мораллю. Наші посадовці мали би брати з них приклад".
306 старлінків або 133 тепловізори
А що можна було би купити українським військовим за 200 тисяч доларів або 7353610 гривень? Зробимо невеликі розрахунки.
У Польщі старлінк можна купити за 24000 гривень. Ділимо 7353610 гривень на 24 тисячі гривень і отримуємо 306 старлінків. Варто зауважити, що ціна залежить від країни, де ти купуєш старлінк. В інших країнах можна знайти нижчі ціни, а отже, старлінків за ці кошти можна купити ще більше! Та на фронті дуже важливий час, тож зазвичай волонтери купують старлінки у Польщі. 306 старлінків, шановний пане прем'єр-міністре!
Вартість дронів залежить від комплектації. Середня ціна хорошого "мавіка" вартує 110 тисяч гривень. Так, за 7353610 гривень можна придбати 66 дронів.
А скільки ж коштує тепловізор? Середня ціна хорошого тепловізора — 55 тисяч гривень. Рахуємо. За кошти, які держава витратить на перевезення спецлітаком прем'єр-міністра України, можна було б придбати приблизно 133 тепловізори для військових.
Чи роблять наші високопосадовці такі розрахунки? Мабуть, ні. Уявіть, скільки б життів можна було врятувати, якби такі кошти скерували у правильне русло.
Юлія ГОЛОДРИГА, Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 16 (10727) 20 — 27 квітня 2023 року