Та нічого я вам не винна
Банк вимагав, щоб донька виплатила кредит покійного батька. Рішення суду розчарувало фінустанову
У березні 2014 року рівнянин відкрив в одному з банків кредитний рахунок. Через шість років чоловік помер. Заборгованість за кредитним договором на день його смерті становила майже всю суму, яку банк надав чоловікові у користування, — 7956 гривень.
Через пів року фінансова установа звернулась до доньки боржника, яка з ним проживала в одному помешканні, з вимогою сплатити заборгованість за кредитом покійного батька. Жінка не виконала цієї вимоги, тож банк подав позов до місцевого суду про стягнення з неї боргу.
Суд першої інстанції відмовив банку в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідачка не набула статусу спадкоємця. Банк оскаржив цю постанову. Зрештою Рівненський апеляційний суд погодився з рішенням місцевого суду, відхиливши апеляційну скаргу фінансової установи.
Судді апеляційної інстанції встановили, що після смерті батька у Спадковому реєстрі спадкової справи відповідачки не заведено. Відповідно, донька не набула статусу спадкоємиці, тобто не перебрала майно у спадок. Отож не має обов'язку задовольняти вимоги кредитора померлого батька.
Крім того, судді зазначили, що банк пропустив встановлений вільним кодексом України строк пред'явлення вимоги — шість місяців від дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все спадкове майно або його частину. "Банківська установа не звернулася впродовж цього терміну до нотаріуса та не встановила коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті боржника, — пояснює адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов. — Дуже часто кредитори пропускають цей строк, і суди стають на бік відповідачів. Тобто, якщо у померлої особи були кредити, це ще не означає, що спадкоємці повинні їх відшкодовувати".
Вікторія ТРУДЬКО
"Експрес" № 16 (10727) 20 — 27 квітня 2023 року