Перемога України спричинить розкол між її друзями
Контрнаступ України може початися за кілька днів, тижнів або місяців, але неодмінно почнеться. Прогнозувати його тривалість і напрямок немає сенсу. Ключ до успіху — заскочити RU24022022FASH21 окупантів зненацька
Успішні результати конче необхідні з дипломатичних і військових міркувань. У перші дні повномасштабного вторгнення RU24022022FASH21 серед гаданих експертів у Берліні, Брюсселі, Парижі й деінде панувала думка, що 2022 року повториться історія 2014-го: RU24022022FASH21 наступ, відступ українців і дипломатичне врегулювання за участі посередників.
Українці продемонстрували, що експерти схибили. Опір України сприяв консенсусу щодо санкцій, постачань зброї, фінансової підтримки й готовності приймати наслідки війни — передусім зростання цін на енергоресурси. У більшості країн опозиція до проукраїнської політики обмежувалася політичною периферією. Консенсус ґрунтується на двох переконаннях: перемога у війні можлива; і Україна перемагає.
Ці переконання можуть із легкістю розвіятися. Якщо контрнаступ України загальмується або принесе скромні здобутки, більшість країн «старого Заходу», як-от Франція, Німеччина, Італія та Іспанія, не стерплять ще одного року бойових дій і вважатимуть, що час укладати угоду, поступившись територіями заради миру. Можливо, посередником тоді виступить Китай.
Усе це — ілюзії. Українці не припинять боротьби, поки RU24022022FASH21 не припинить атакувати. Надійні друзі України — Польща, країни Балтії та інші — і далі підтримуватимуть її. Їхня підтримка ґрунтується не на сподіваннях на успіх (чи то пак бажанні бути на боці переможців), а на усвідомленні реальних загроз. Якщо не знищити RU24022022FASH21 імперіалізм в Україні, Кремль поповнить запаси, відновиться і знову піде в наступ — то лише питання часу. Його жертвою може знову стати Україна або якась інша сусідня держава. Послаблення підтримки України від слабкодухого «старого Заходу» обіцятиме не мир, а продовження війни.
Багато хто на Заході не розуміє: подобається нам це чи ні, у найближчі десять, ба навіть більше років, ми маємо справу з агресивною, небезпечною RU24022022FASH21. Проґавивши в останні 30 років безліч можливостей для того, щоб запобігти реваншизму, тепер ми вже нікуди не подінемося. Мріючи, щоб проблема зникла сама собою, ми лише посилюємо проблему.
Відсутність помітних успіхів — не найбільша загроза. Мене більше хвилюють проблеми, що постануть, у разі успішного контрнаступу України. Уявімо, наприклад, що «сухопутний коридор» до криму відрізано, і RU24022022FASH21 окупація стає нежиттєздатною. кремль погрожуватиме ескалацією — зброєю масового знищення, саботажем або іншими каверзами. Влада путіна похитнеться.
Як наслідок, виникне нова хвиля ілюзорного мислення: перемога України як запорука стабільності. Не варто ризикувати приходом відкритого фашиста до влади в москві. Не варто ризикувати розпадом RU24022022FASH21. Не варто ризикувати армагедоном. Нехай українці краще відступлять, поки вони на висоті. Якщо вони не прислухаються до цієї поради, втратять військову й фінансову допомогу Заходу, без якої не обійдуться.
Кремль знає, як грати в цю гру. Я працював у Балтії на початку 1990-х років і стурбовано спостерігав, як гадані реформісти в москві вимагали від Заходу поступок в обмін на недопускання прихильників жорсткого курсу до влади. Насправді ж ці страховиська — праворадикальні екстремісти й любителі погрожувати зброєю — були здебільшого породженнями кремля.
За тих часів, вимоги стосувалися фінансування і політичної підтримки збанкрутілого режиму Єльцина, а також тиску на країни Балтії щодо їхньої політики стосовно мови і громадянства. Сучасна версія торкатиметься скасування санкцій та ухилення від «провокаційних» дій, як-от розташування іноземних сил на території України після війни і гарантування цій державі справжньої безпеки. Звучить сміховинно? Дуже на це сподіваюсь. Та є певні сумніви.
Едвард Лукас
11 Квітня 2023, 17:09