Це бюрократія чи знущання?
Переселенцям, які змінили місце проживання через війну, відмовляють у здійсненні правосуддя
Українці, котрі через бойові дії були змушені виїхати з місця свого проживання, стикнулись із тим, що у столиці та інших містах, де вони тимчасово проживають, їм відмовляють у здійсненні правосуддя.
До Дніпровського районного суду Києва звернулася позивачка із наміром розірвати шлюб. Жінка повідомила, що через повномасштабне вторгнення була змушена переїхати до столиці, де вона наразі проживає й отримала довідку як внутрішньо переміщена особа (ВПО). Однак столичні служителі Феміди відмовилися розглядати її справу. Мовляв, справа підсудна Сєвєродонецькому міському суду Луганської області, де зареєстроване місце проживання позивачки. Але оскільки Сєвєродонецьк перебуває,під тимчасовою окупацією, то суд Києва визначив територіальну підсудність Сєвєродонецького міського суду за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області. Тож, аби розірвати шлюб, жінці з дитиною доведеться тільки в один бік долати понад 500 кілометрів.
Подібну відповідь отримав чоловік, який звернувся до Придніпровського районного суду в Черкасах з позовом встановити факт смерті громадянина України, який помер на тимчасово окупованій території — у Куйбишевському районі Донецька.
"Суд дійшов висновку, що заяву про встановлення факту смерті необхідно передати для розгляду за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду міста Дніпро", — йдеться у матеріалах справи. Служителі Феміди зауважили, що надана заявником довідка про взяття на облік ВПО не є документом, який підтверджує його зареєстроване місце проживання чи перебування за вказаною адресою. На думку суду, така довідка підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.
— Чи законні такі рішення суддів?
— Суд, до якого необхідно подавати позов за правилами процесуальних кодексів, і це далеко не завжди суд за місцем проживання сторони спору, — пояснює адвокатка Дар'я Тарасенко. — Існує так звана виняткова підсудність, коли закон не дозволяє обирати, до якого суду звернутись. Наприклад, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна. Тобто якщо спір стосується прав на квартиру в Запорізькій області, звернутись до суду у Львові, де проживає заявник-переселенець, неможливо.
При цьому в деяких випадках позивач (у цьому випадку — переселенець) має право звернутись до суду за місцем свого проживання, адже у законі України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" прописано, що адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення ВПО (модульні містечка, гуртожитки, оздоровчі табори, будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, готелі). Тобто адреса, зазначена у довідці ВПО, є адресою зареєстрованого місця проживання переселенця.
Тому, сподіваюсь, що надалі суди все менше вдаватимуться до надмірного формалізму й більше прагнутимуть забезпечити реальний доступ усіх українців до правосуддя. І такі перенаправлення до інших судів будуть скоріш винятком, аніж правилом.
Вікторія ТРУДЬКО
"Експрес" № 13 (10724) 30 березня — 6 квітня 2023 року