Кожен третій кредит — проблемний
Банки готуються до продажу боргів українців колекторам: подробиці
Через повномасштабну війну в багатьох українців, котрі брали кредити в банках, виникли труднощі з їх погашенням. Майже кожна третя позичка виявилася проблемною. За даними Національного банку, торік обсяг кредитів, за якими відбулося прострочення понад 90 днів, становив 432 мільярди гривень, що на 87 мільярдів гривень більше проти 2021 року.
Однією з найголовніших проблем,котрі вплинули на несвоєчасну сплату банківських позичок, очевидно, стали фінансові труднощі, — каже Василь Майоров, правознавець.
Але є й суто технічні проблеми. Наприклад, відомі випадки, коли люди, які поспіхом виїжджали в інші міста, випадково втратили мобільні телефони або пошкодили сім-картки, номери яких були прив'язані до банківського рахунку. У результаті не можуть зайти в інтернет-банкінг і внести черговий платіж.
— Як банки вирішують питання проблемних кредитів?
— Можна або йти до суду з позовом на боржника, або продавати заборгованість колекторським компаніям, — пояснює Олексій Іванкін, керівник Опендатабот. — Ми очікували, що буде ажіотаж судових справ від банків. Проте цього не сталося. За рік війни фінансові установи подали на боржників 56670 позовів, що на 37% менше, аніж у 2021-му. Відтак можна зробити висновок, що банки готуються до продажу кредитних портфелів колекторам.
— Але ж у випадку продажу боргу колекторам банк у середньому отримує лише 10 відсотків суми заборгованості. То яку вигоду має від цього?
В. Майоров:
— Кредитні кошти банків зазвичай застраховані. У разі несплати заборгованості позичальниками вони отримують немале відшкодування від страхових компаній. Плюс — кошти, котрі платять колектори за придбання кредитного портфеля. Звичайно, сума буде меншою, ніж банк міг би отримати від сплати кредиту позичальником. Але якщо врахувати шалені відсотки на кредити в Україні, то банки в жодному разі в програші не залишаються.
— Хто має право під час війни не сплачувати кредити?
— У період дії воєнного стану кредитори не мають права вимагати повернення позички від військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, у співробітників правоохоронних органів спеціального призначення, військовослужбовців, які отримали інвалідність на службі, членів сімей загиблих чи зниклих безвісти, а також осіб, котрі перебувають у полоні або з якими втрачено зв'язок, — каже Олександр Переверзєв, адвокат. — Щодо інших осіб, то мораторіїв стосовно несплати позички немає. Людина повинна повертати банку і відсотки, і тіло кредиту.
В. Майоров:
— У перші місяці війни державними банками було короткотерміново запроваджено ненарахування відсотків. Проте тепер цього немає.
— Що робити людям, які через війну втратили все і реально не мають можливості виплатити кредит?
— Можна звернутися до суду. Слід послатися на лист Торгово-промислової палати, в якому зазначено, що воєнний стан — форс-мажорна обставина. У таких випадках суди виступають на боці позичальника й відтерміновують сплату кредиту. Але після завершення війни гроші все одно доведеться повертати.
— Інколи колектори неетично поводяться з боржниками. Як з цим боротися?
О. Переверзєв:
— Колектор не може чинити психологічний тиск на боржника, шантажувати його, повідомляти про борги роботодавцю або третім особам. Також не має права телефонувати вночі, у святкові та неробочі дні, надавати неправдиві дані про наслідки невиконання зобов'язань, погрожувати тощо.
Якщо колектор поводиться неетично, то слід записати його слова на диктофон, зберегти повідомлення, які він надсилає, і разом зі скаргою відправити до Національного банку.
За кожне порушення на колекторську компанію накладається від 51 до 102 тисяч гривень штрафу. У разі накладення третього штрафу впродовж року компанія-порушниця буде виключена з реєстру колекторських компаній.
Микола ЗАВЕРУХА
"Експрес" № 13 (10724) 30 березня — 6 квітня 2023 року