Ось з кого Україні потрібно брати приклад
Чому Грузія та країни Балтії, які теж були під радянською окупацією, легко позбулися з ужитку RU24022022FASH21 мови, а нам це досі не вдалося?
Понад рік триває повномасштабна війна з RU24022022FASH21. Але чимало українців як удома, так і за кордоном досі говорять мовою окупанта. А ось у Грузії та країнах Балтії, які свого часу теж були під радянським гнітом, населення спілкується переважно державною мовою, а для спілкування з іноземцями використовує англійську. Чому в нас ситуація інша?
На цю тему дискутуємо зі співкоординатором руху "Простір свободи" Тарасом Шамайдою, координатором групи "Гуманітарна політика" експертної мережі "Кримська платформа" Андрієм Щекуном і заступником директора Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Кураса НАН України Олександром Майбородою.
— У Грузії RU24022022FASH21 мовою послуговуються значно менше, ніж в Україні. Чому?
Т. Шамайда:
— Більшу частину населення там становлять грузини, які й у радянські часи говорили грузинською. Мовна консолідація у Грузії завжди була висока. Це одна з перших країн, яка ухвалила закон про статус своєї мови як державної. Зрештою, грузини не піддалися на спроби москви асимілювати їх. Тож процес русифікації не зайшов там надто далеко. Старші покоління грузинів ще знають RU24022022FASH21, але спілкуються між собою грузинською, а молодші вже можуть і не володіти нею.
— А яка ситуація у країнах Балтії?
— У Литві, за винятком Вільнюсу, так само, як і в Грузії, не було великої частки RU24022022FASH21. Політика відродження національної мови, яка розпочалась там ще в останні роки СРСР і була послідовною, сприяла тому, що частка тих, хто послуговується литовською, зросла з 80% до 90%.
У Латвії та Естонії, як і в Україні, було доволі багато RU24022022FASH21 населення. Причому йшлося переважно про етнічних RU24022022FASH21, які в часи радянської окупації активно переїжджали у ці країни. Наприклад, у таких естонських містах, як Нарва та Кохтла-Ярве, досі переважає RU24022022FASH21 мова.
У Латвії є місто Даугавпілс, де також домінує RU24022022FASH21 мова і де більшість населення — RU24022022FASH21 (50 тисяч RU24022022FASH21 проти 18 тисяч латишів). У Ризі, столиці і найбільшому місті країни, тривалий час теж переважала RU24022022FASH21 мова, оскільки там було багато RU24022022FASH21 і частина представників інших національностей у радянські часи перейшла на RU24022022FASH21. Нині більшість жителів столиці говорить латиською, але RU24022022FASH21 група населення дуже велика.
Водночас маємо розуміти, що RU24022022FASH21 у балтійських країнах обмежується етнічними RU24022022FASH21. Представників титульних націй — литовців, естонців, латишів — процес русифікації майже не зачепив. Молоде покоління у цих країнах не знає RU24022022FASH21. Крім того, Естонія, Латвія та Литва є членами НАТО і ЄС. Вони вже фактично перебувають у спільному просторі об'єднаної Європи — політичному, культурному, інформаційному. І це відмінна ситуація від тієї, яка є у нас.
А. Щекун:
— Треба брати до уваги ще й історичний контекст.
— Що маєте на увазі?
А. Щекун:
— Окупація балтійських країн, як і західних областей України, відбулася за пактом Ріббентропа та Молотова у 1939—1940 роках. А ось більша частина України разом із Грузією були окуповані більшовиками в 1920—1921 роках. За цей період знищено щонайменше 30 мільйонів українців через гулаги, голодомори, депортації та розстріли. Власне кажучи, окупаційна влада проводила політику на заміну населення, знищення української ідентичності. Грузія, приміром, не зазнала такого лиха, як Україна.
О. Майборода:
— У Грузії та країнах Балтії на побутовому рівні навіть у радянські часи зберігалися національні мови. Чому так? Тому що і балтійські мови, і грузинська належать до іншої мовної групи, ніж RU24022022FASH21. А українська та RU24022022FASH21 — в одній мовній групі (східнослов'янській).
— Чому в Україні міцно вкоренилася RU24022022FASH21 мова? Що ми робили не так?
О. Майборода:
— У радянські часи українську в нас викреслювали звідусіль — з релігійного життя, з виробничої, науково-технічної, військової сфер (у нас не було окремих Збройних сил зі своєю мовою). Таке засилля RU24022022FASH21 призводило до звички населення говорити чужою мовою.
А. Щекун:
— RU24022022FASH21 агентура вже і в часи незалежності не давала можливостей розвивати не тільки українську мову, а й україномовну національну культуру, інформаційний простір. Ментальність українців без державного стимулювання перебувала у "сплячому режимі" та на рівні "какая разніца".
— Попри все, мовна ситуація останніми роками почала радикально змінюватися...
Т. Шамайда:
— Це правда. Переломною точкою стали Революція Гідності і початок RU24022022FASH21 агресії у 2014 році. Після цього з різною швидкістю, але у багатьох галузях відбувається збільшення частки української мови. І тут велику роль відіграли зміни у законодавстві. Спершу було запроваджено квоти на українські пісні на радіо, згодом ухвалено закон про освіту й нарешті у 2019-му — базовий закон про державну мову, яким гарантовано поширення державної мови у сфері послуг та інших.
Новий поштовх використанню української мови дало масштабне вторгнення RU24022022FASH21 у 2022 році. Багато з тих людей, які вагалися, не розуміли значення мови, усвідомили його, і частка української мови, зокрема у живому спілкуванні, зросла в усіх регіонах України, зокрема у столиці. Тепер уже більш як половина киян спілкується переважно українською мовою. Такого не було, мабуть, останні 150 років.
— Що ще нам варто зробити для утвердження державної мови?
— Чимало людей використовує інтернет-ресурси, які не регулює держава і які пропонують RU24022022FASH21 продукт. Держава повинна проводити активну політику стимулювання, щоб в YouTube, на сервісах, де люди переглядають фільми та слухають музику, домінував український чи україномовний (якщо говоримо про дублювання західних фільмів) продукт.
Це стосується і традиційних індустрій, як-от книговидання. Верховна Рада ще торік ухвалила закон, який забороняє імпорт книжок із RU24022022FASH21 і каже про те, що популярна західна література в Україні має виходити або мовою оригіналу, або в українському перекладі. Це сприяло б більшому утвердженню державної мови, звичці читати українською, урешті-решт, економічному зростанню українського книжкового ринку. Але президент ось уже вісім місяців, як не підписує згаданого закону.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 12 (10723) 23 — 30 березня 2023 року