Гучний провал податкової амністії
Жодна з цілей амбітної кампанії не досягнута — найвірогідніше, через недовіру людей
Завершилася кампанія одноразового добровільного декларування активів фізосіб, так звана податкова амністія. Вона тривала півтора року, дозволяючи сплатити одноразовий збір і легалізувати доходи, з яких раніше не утримувалися податки. А головне — уникнути відповідальності за ухиляння від оподаткування.
Влада сподівалася, що нульова декларація дасть можливість вивести з тіні до 20 мільярдів доларів і поповнить бюджет щонайменше на мільярд "зелених". В Офісі президента оперували розрахунками, що і громадяни, і бізнес мають від 50 до 80 мільярдів доларів незадекларованих активів та заощаджень, з яких не сплачувалися податки.
Але результати податкової амністії виявилися набагато скромнішими. За даними ДПС України, громадяни задекларували лише 6,2 мільярда гривень ($169,4 млн), а сума одноразового збору до бюджету склала 379,5 мільйона гривень ($10,3 млн). Тобто одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб, яке було однією з передвиборчих обіцянок президента Зеленського, тотально провалилося.
Цілями будь-якої податкової амністії є додаткові надходження до державного бюджету, розширення податкової бази (вважається, що ті, хто не платив податки, пройшли "очищення" і згодом сплачуватимуть їх у повному обсязі) та залучення інвестицій в економіку, — розповідає аналітик з податкових питань В'ячеслав Черкашин. — Жодне з цих завдань не виконане.
До казни буде сплачено лише приблизно 0,38 мільярда гривень. Це — крапля у морі. Наприклад, минулого воєнного року платники податків добровільно сплатили до зведеного бюджету понад 900 мільярдів гривень.
Інструмент, що потенційно здатний повернути в легальну економіку десятки мільярдів гривень, був використаний вкрай неефективно.
— Чому не спрацювала податкова амністія?
В. Черкашин:
— Є декілька чинників. По-перше, високі ставки збору (до 11,5%). Хоч Зеленський спершу обіцяв провести нульову декларацію для бізнесу під 5%, Нагадаю, держава запропонувала знижену ставку — одноразовий платіж 5% лише для активів, що перебувають на території України, 9% — для тих. що за кордоном, та 2,5% — для проінвестованих в ОВДП терміном на один рік.
Також готівку можна було задекларувати, винятково поклавши гроші у банк. Це, мабуть, теж знеохочувало людей.
Декларацію в електронній формі також не мали змогу подавати державні службовці, які перебували на посадах після 1 січня 2005 року.
Ну і об'єктами декларування не могли бути активи, одержані внаслідок вчинення порушень, пов'язаних з ухиленням від сплати податків та зборів, чи порушеннями у сфері валютного законодавства й захисту економічної конкуренції. Це теж відлякувало.
— Які ще фактори негативно вплинули на цей податковий експеримент?
В. Черкашин:
— Слабкі гарантії держави, особливо у сфері фінансового моніторингу. Влада не дала чітких сигналів людям, що розкрита ними інформація про незадекларовані доходи не стане підставою для подальших переслідувань з боку правоохоронних і контролюючих органів. Українці сприйняли амністію як один із етапів посилення податкового й адміністративного тиску у недалекому майбутньому.
На початковому етапі амністії були й певні неузгодженості щодо декларування майна і відкриття спеціальних рахунків, — каже директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. — Виникало багато питань, чи мають банки отримувати інформацію про походження легалізованих коштів. Плюс недостатня інформаційна кампанія і недовіра нашого суспільства загалом до цього механізму.
— А чи вплинула війна на результати податкової амністії?
І. Несходовський:
— Думаю, що так. Багато різного майна було знищено у результаті бойових дій, тому відпала необхідність його декларувати.
В. Черкашин:
— Війна не головна причина провалу. Перші п'ять місяців дії амністії припадали саме на мирний час. Станом на кінець січня 2022 року українці легалізували 1,3 мільярда гривень, а сума задекларованого до сплати збору склала 79,1 мільйона гривень. Вже тоді було прогнозовано, що амністія не спрацює. Дію нульового декларування продовжили на 6 місяців під час війни. Але кінцеві результати виявилися невтішними.
— Які категорії громадян змогли скористатися добровільним декларуванням?
І. Несходовський:
— Ймовірно, бізнесмени, які працювали в 1990-х роках, мали певні активи, до яких фінмоніторинг почав висувати претензії. Вони, наприклад, планували купити землю в Україні чи інші майно, тому необхідно було легалізувати кошти.
— А в яких країнах податкові амністії були успішними?
В. Черкашин:
— Наприклад, Індонезія, тут з:перший місяць роботи такої програми люди зуміли легалізувати активів на 590,9 мільйона доларів! А загалом офіційні підсумки добровільного декларування такі: у програмі взяли участі 247918 платників податків, які задекларували активи на суму 39,83 мільярда доларів і сплатили до бюджету додатково 4,09 мільярда доларів податків. Це, мабуть, найвдаліша амністія у світі минулого року.
Під час амністії, що тривала з вересня 2021-го до березня 2022 року у Шрі-Ланці, держава змогла додатково зібрати у казну 58 мільйонів доларів. Тобто майже в 60 разів більше, аніж в Україні за півтора року.
Леся ЯСИНЧУК
"Експрес" № 9 (10720) 2 — 9 березня 2023 року