Новини і автомобілі
Експерти Опендатабот проаналізували дані Державної судової адміністрації та з'ясували, через що найбільше судилися українці й чому деякі справи призначаються на розгляд аж через пів року.
— Найбільше суди були завантажені цивільними справами, — коментує Олексій Іванків, засновник Opendatabot. — Їх було на розгляді 34% від загальної кількості. Кожна четверта справа з цієї категорії стосувалася стягнення боргів за несплату "комуналки". А це 52 тисячі позовів за рік, що є абсолютним лідером серед усіх судових справ.
На другому місці серед найпопулярніших категорій були спори у сфері державного страхування "чорнобильців" — їх у реєстрі судових рішень опубліковано понад 51 тисячу.
Попри скорочення у минулому році кількості розлучень через ДРАЦСи на 40 відсотків, суди були переповнені позовами про розірвання шлюбів. Таких рішень ухвалено понад 50 тисяч. До слова, розірвати шлюб у ДРАЦСі можуть лише ті подружні пари, в яких немає неповнолітніх дітей та майнових претензій, і вони взаємно згідні завершити стосунки.
Також було розглянуто 43,3 тисячі позовів щодо звільнення з публічної служби. Кожна шоста розглянута судами цивільна справа стосувалася позик, кредитів та банківських вкладів. Крім того, ухвалено рішення майже у 17 тисяч позовів про стягнення аліментів.
До популярних справ також потрапили оскарження "водійських" штрафів за порушення правил дорожнього руху, господарські спори щодо поставок, дотримання договорів, надання послуг.
— Чому деякі справи призначаються на розгляд через пів року, а то й більше?
— Протягом останніх років українська судова система зробила вагомий крок до автоматизації, що значно скоротило терміни розгляду справ. Але, на жаль, в Україні катастрофічно не вистачає суддів. Згідно з даними Державної судової адміністрації, кадровий дефіцит служителів Феміди в місцевих та апеляційних судах становить 1844 вакансії. А це майже третина до загальної потреби.
Крім того, через війну неможливо було здійснювати правосуддя у 169 місцевих та апеляційних судах. І справи, які мали там розглядати, передали в інші суди, де, відповідно, зросло навантаження. Інша причина — велика витрата часу на розгляд кожної справи. Деякі з них можуть затягуватися роками, що створює чергу для інших.
— Як виправити ситуацію?
— На мою думку, потрібно провести судову реформу, яка не тільки б змінила принцип призначення служителів Феміди, а й реорганізувала саму систему судочинства. Зокрема, необхідно "спростити" окремі позовні провадження. Наприклад, справи незначної складності, з трудових відносин та інші можна вирішувати за допомогою електронного судочинства. Також вважаю, що необхідно прибрати з повноважень судів розгляд скарг на бездіяльність держструктур. Цим питанням повинні займатися інші органи, що суттєво розвантажить суди.
Виклики до суду та повістки тепер можна отримати не тільки есемескою, а й у популярному месенджері Viber.
"Судові виклики, повідомлення та повістки можуть бути надіслані за допомогою офіційної електронної адреси учасника справи, рекомендованим листом з врученням, у смс-повідомленні, а з 15 лютого — і за допомогою месенджера Viber, — розповідає Альона Березна, помічниця судді Хмельницького апеляційного суду. — Це нововведення повного мірою відповідає вимогам процесуального законодавства та, насамперед, спрямоване на економію коштів у бюджеті.
Система сама фіксує доставку повідомлення. Людині не потрібно додатково відповідати. Дані, що підтверджуватимуть відправлення та отримання повісток, будуть зберігатися в електронній системі документообігу із захистом від корегування і видалення".
"Аби отримати судовий виклик в електронній формі, учасники судового процесу повинні написати заяву й підписати її власноруч чи кваліфікованим електронним підписом, — зазначає Віта Франчук, речниця Хмельницького апеляційного суду. — Лише в цьому випадку вони отримають повістку у смс або у вайбері".
До слова, за інформацією Державної судової адміністрації, вартість однієї надісланої судової повістки за допомогою Viber втричі дешевша, ніж у формі SMS. Тож таким чином суди можуть зекономити кошти в сумі понад 6 мільйонів гривень на рік.