50 тисяч гривень — як вітром здуло
Зловмисники виманюють у людей дані банківських карток, видаючи себе за міжнародних фінансових донорів. Повернути кошти важко, але реально
Бути максимально пильними закликає українців Міністерство соціальної політики. Адже нині активізувалися шахраї, які видурюють у людей гроші під приводом надання грошової допомоги від зарубіжних фондів та організацій. Для цього зловмисники найчастіше використовують фальшиві вебсайти.
Докладніше — у розмові з директором Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександром Карповим та юристом, регіональним координатором приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Чернігові Дмитром Науменком.
— У чому саме полягає шахрайська схема, про яку повідомляє Мінсоцполітики?
Д. Науменко:
— Вона дуже схожа на правдоподібну. Зловмисники створюють телеграм-канали або сайти, які імітують ресурси благодійних фондів, вміщують там інформацію про надання фінансової допомоги і пропонують користувачам заповнити спеціальну форму. Таким чином вони збирають інформацію, що дає змогу заволодіти коштами карткового рахунка особи. Наголошу, для цього шахраєві досить дізнатися номер картки, термін її дії та CVV-код або CVC-код (тризначний номер на звороті).
Зі звернень людей, які потрапили на гачок шахраїв, нам відомо, що зловмисники можуть зняти не лише кошти на рахунку, а й кредитний ліміт (у різних банках він різний). Бували випадки, коли потерпілі втрачали і 50—60 тисяч гривень.
О. Карпов:
— Якщо вам, адресуючи посилання, повідомляють, що, наприклад, міжнародна організація пропонує фіндопомогу для внутрішньо переміщених осіб, для тих, хто втратив житло чи таке інше, не поспішайте довіряти. Краще зайдіть на офіційний сайт Міністерства соцполітики і перевірте інформацію там. Або ж зателефонуйте у відомство, щоб з'ясувати, чи справді така допомога від зарубіжних організацій.
— На що треба звертати увагу, щоб не потрапити на гачок шахраїв?
— Посилання, яке вам надсилають невідомі особи через СМС-повідомлення, Viber чи інші месенджери, має викликати у вас підозру. Якщо ви не знаєте джерела інформації, не клацайте на лінк і, тим паче, не вводьте даних — своєї банківської картки або даних для входу в онлайн-банкінг. Якщо ж ви все-таки ввели дані на шахрайському вебсайті, негайно заблокуйте платіжну картку.
Д. Науменко:
— Коли внутрішньо переміщені особи чи постраждалі від війни хочуть отримати допомогу від організацій та фондів, вони мають надати певні персональні дані: ім'я, прізвище, по батькові, дату народження, ідентифікаційний код. Але жоден міжнародний благодійник не просить даних картки, як-от термін її дії, CVV- чи CVC-код, IBAN (міжнародний номер банківського рахунка) або якихось паролів.
— Чи реально повернути гроші, які особа втратила через таку шахрайську схему?
О. Карпов:
— У січні цього року Верховна Рада ухвалила законопроект 4366 про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг). Ці зміни передбачають, що в разі, якщо банк, послугами якого користується шахрай, вчасно отримує інформацію від банку клієнта — потерплої особи про те, що шахрайство відбулося, то банк має заблокувати ці кошти і повернути.
Тобто клієнт повинен негайно повідомляти свій банк про те, що виникла така ситуація, а його банк — комунікувати з банком, в якому рахунок має шахрай. Тільки за цих умов повернення можливе. Якщо ж коштів на рахунку шахрая вже немає (він встиг їх зняти, переказати далі чи розрахуватися карткою за якісь товари чи послуги), то шанси на повернення надто низькі.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 4 (10715) 26 січня — 2 лютого 2023 року