ЗСУ — так, Церква — ні
Найвищий рівень довіри в Україні мають Збройні сили, президент і волонтери. Водночас, як свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології, за останній рік серед громадян зріс рівень підтримки Служби безпеки та Нацполіції. А от до Церкви ставлення дещо погіршилося
— Збройні сили в Україні підтримують найбільше, — розповідає заступник директора КМІС Антон Грушецький. — За останній рік довіра до ЗСУ зросла зі 72% до 96%. На другому місці за рівнем підтримки — президент. Торік главі держави довіряли 27% опитаних. Тепер показник позитивного ставлення сягнув 84%. На третьому місці — волонтери. Довіра до них зросла із 68% до 84%.
— А як щодо інших силових структур та владних інституцій?
— Бачимо поліпшення ставлення до Служби безпеки та Національної поліції. Довіра до СБУ зросла з 29% до 63%, а до Нацполіції — із 30% до 58%.
Крім того, позитивніше суспільство нині сприймає діяльність Кабміну та Верховної Ради. Рівень підтримки уряду збільшився із 14% до 52%. Щодо парламенту, то показники довіри не такі високі, але також пішли вгору — з 11% до 35%.
Зростання довіри до політичного керівництва та до силових структур в умовах війни свідчить про згуртованість громадян у критичних обставинах. Така суспільна згуртованість є одним з ключових факторів успішного опору ворогові.
Важливо, що українці більше довіряють не лише ЗСУ, а й СБУ та Нацполіції, які також виконують дуже важливі функції. Позитивним є і поліпшення сприйняття уряду та парламенту, оскільки ці інституції відіграють вагому роль у процесах організації життя країни в умовах війни.
— До кого натомість немає довіри у суспільстві?
— Єдині українські інституції, які мають негативний баланс довіри-недовіри і до яких українці ставляться найкритичніше, — це суди та прокурори. Судам довіряють 25% і не довіряють 34%, прокурорам — 21% проти 32%.
Українці зберігають скептичне ставлення до них, а отже, і до справедливості в країні. Тому важливо, щоб самі прокурори та суди були локомотивом позитивних змін, а не стверджували, що негативне ставлення до них — це результати безпідставного чорного піару.
— Як українці нині ставляться до Церкви та одні до одних?
— Спостерігаємо деяке погіршення сприйняття Церкви: частка тих, хто їй довіряє, знизилася із 51% до 44%.
Водночас українці стали прихильніше ставитися до звичайних людей у своєму населеному пункті — показник довіри зріс із 63% до 71%. Цього року ми також запитали про ставлення до переселенців: загалом 52% респондентів довіряють їм і лише 10% не довіряють, у решти — невизначене або байдуже ставлення.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 3 (10714) 19 — 26 січня 2023 року