Записати хату на тещу? Не варіант
Безпрецедентне рішення антикорупційного суду: зі служителя Феміди стягнуть активи, які він оформив на маму дружини
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) підтвердила необґрунтованість активів голови Васильківського райсуду Київської області Максима Ковбеля. Йдеться про 3,6 мільйона гривень, які тепер буде стягнуто в дохід держави.
Що цікаво, конфіскації підлягає частина вартості квартири, яку суддя записав не на себе, а на тещу. Таке рішення, кажуть у Центрі протидії корупції, є прецедентом. Адже вперше в історії України державі передадуть активи, оформлені не безпосередньо на посадовця, а на його родича. Це стало можливим завдяки механізму цивільної конфіскації.
— Цивільна конфіскація — це інструмент боротьби з корупцією, який дозволяє державі стягнути незаконно набуте майно посадовців органів державної влади або місцевого самоврядування, — каже юрист Центру протидії корупції Вадим Валько. — В Україні цивільну конфіскацію запровадили наприкінці 2019-го.
За законом, ситуацію, коли чиновник набуває житло, земельну ділянку чи інші активи, які перевищують його законні доходи на 8 мільйонів 723 тисячі гривень (6500 податкових соціальних пільг), вважають незаконним збагаченням, і за це настає кримінальна відповідальність. Якщо ж активи необґрунтованого походження становлять від 1 мільйона 3 тисяч 500 гривень (500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент набуття чинності закону) до 8 мільйонів 723 тисяч гривень, то вони підпадають під дію цивільної конфіскації.
— Чи вже маємо на сьогодні випадки цивільної конфіскації майна чиновників?
— Так. Вищий антикорупційний суд уже ухвалив п'ять рішень у рамках цього механізму. Один із перших прикладів — справа Іллі Киви. Суд конфіскував у нього 1,25 мільйона гривень необґрунтованих активів.
І лише тепер, у справі голови Васильківського райсуду Київської області, ВАКС стягнув активи, записані не особисто на суддю, а на його тещу. Тож можна говорити про те, що недобро- чесні службовці, які оформляють незаконно набуті активи на родичів, водіїв чи охоронців, дуже ризикують.
— Як визначають, що майно, записане на родичів чиновника, насправді належить йому?
— Універсального правила тут немає. Скажімо, у справі Максима Ковбеля Спеціалізована антикорупційна прокуратура навела низку фактів, які свідчили про те, що квартирою у Києві користуються саме суддя та його дружина, а не теща, яка проживає у Тернополі.
По-перше, електронні перепустки на територію житлового комплексу, де теща начебто купила помешкання, були оформлені на суддю та його дружину. По-друге, суддя на території житлового комплексу орендує два місця у підземному паркінгу та систематично сплачує за них. При цьому теща автомобіля не має.
По-третє, поштова кореспонденція судді надходила саме на цю адресу. По-четверте, платежі за комунальні послуги та оренду паркомісць на банківській картці Максима Ковбеля оформлені як регулярний платіж. По-п'яте, суддя систематично використовував термінали для зняття готівки поблизу житлового комплексу, де розташована квартира.
— Що загалом дає підстави сумніватися у законності статків чиновників? Інформація у їхніх деклараціях?
— Так. Беруть до уваги доходи за рік та заощадження, які залишилися у посадовця. І вираховують, чи вистачало у нього грошей на придбання квартири чи авто. Якщо йдеться про родичів, то беруть дані Пенсійного фонду, податкової звітності, інформацію про кошти на банківських рахунках, відомості зі Спадкового реєстру, Реєстру прав на нерухоме майно і так далі.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 2 (10713) 12 — 19 січня 2023 року