Дипломати-дилетанти
Призначення послом України в Болгарії консультантки-сексологині спричинило справжній скандал
Обурення у фахівців та й загалом у громадськості викликало те, що особа, яку делегували на високу посаду за кордон, не має жодного досвіду в дипломатії.
У МЗС на обурення незадоволень відповіли так: "Призначення на посади послів некадрових дипломатів — звичайна міжнародна практика. В Україні за останні два роки всі некадрові дипломати, які були призначені на посади послів, демонструють гідні результати роботи".
Водночас народні депутати вже готують зміни до закону "Про дипломатичну службу", які б унеможливили потрапляння некомпетентних людей на посади керівників дипломатичних представництв.
Докладніше — у розмові з юристом-міжнародником, ексдипломатом Вадимом Трюханом та директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.
— Чому призначення Олесі Ілащук послом України в Болгарії сприйняли аж так негативно?
Є. Магда:
— В Україні призначення на посади керівників дипустанов осіб, що не пов'язані з МЗС, не є винятком, і вони завжди викликали критику. Однак Олеся Ілащук, судячи з інформації у відкритих джерелах, узагалі не має досвіду роботи ні у дипломатії, ні на державній службі.
Відомо, що Ілащук закінчила історичний факультет Чернівецького нацуніверситету. Навчалася у бізнес-школі та проходила курси психологів. Керувала ювелірною компанією та підприємством з гуртової торгівлі комп'ютерами. На своїй сторінці у соцмережі Олеся Ілащук позиціонує себе як "клінічний психолог, гештальт-терапевт, сексолог-консультант"...
В. Трюхан:
— Призначення послом у Болгарії людини, яка не має ніякого стосунку до дипломатії та й загалом до міжнародної сфери, раніше ще можна було б так-сяк сприйняти. Але не в часи війни! І не в таку важливу для України державу, яка є членом ЄС та НАТО, яка ще донедавна була ледь не найбільш RU24022022FASH21 в Європі та де лише нещодавно ухвалено перше офіційне рішення на рівні влади про надання Україні військової допомоги.
— Чому особи без досвіду потрапляють на високі дипломатичні посади?
В. Трюхан:
— Призначення на більшість дипломатичних посад відбувається за результатом конкурсу.
Якщо претендент набере більшу кількість балів, ніж його конкуренти, його призначають на посаду. При цьому наявність дипломатичного досвіду не завжди обов'язкова умова.
Інша ситуація з призначеннями на посади керівників закордонних дипломатичних установ, зокрема надзвичайних і повноважних послів. За законом "Про дипломатичну службу", їх призначає президент без проведення конкурсу.
Є. Магда:
— Рішення про призначення керівників дипломатичних представництв України повинні ухвалювати ті, хто зобов'язаний це робити відповідно до законодавства. Але в нинішній системі влади цю місію часто фактично на себе беруть зовсім інші особи.
— Чи передбачені якісь спеціальні вимоги для претендентів на дипломатичні посади?
В. Трюхан:
— Так. Є загальні вимоги, які встановлені законом "Про державну службу", і спеціальні, які визначені Міністерством закордонних справ України. Серед загальних вимог для посад категорії "А", тобто для вищих керівників, слід звернути на таку: загальний стаж роботи не менш як сім років: досвід роботи на посадах державної служби категорій "А" чи "Б" або досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері не менш як три роки. При цьому формулювання "у відповідній сфері" не можна трактувати інакше, окрім як "у сфері міжнародних відносин".
Серед спеціальних вимог, які МЗС встановлює до всіх без винятку претендентів на дипломатичні посади, є наявність диплома про вищу освіту зі ступенем, не нижчим ніж магістр, та вільне володіння двома іноземними мовами. При цьому знання RU24022022FASH21 мови не беруть до уваги. Є також цікавий критерій щодо "володіння відповідним рівнем професійної компетентності згідно з вимогами, визначеними МЗС України". Проте чіткої вимірюваності цієї "професійної компетентності" не існує у природі.
Насправді, якби виписаних у законах України вимог дотримувалися, то випадкові люди на дипломатичну службу не потрапляли б. Проте нині всілякий "блат" нівелює намагання професійних керівників МЗС та його установ створити по-справжньому ефективну дипломатичну службу України.
На жаль, проблема в тому, що нині МЗС фактично перетворилося на поштову скриньку. А більшість рішень у сфері міжнародних відносин генеруються в Офісі Президента.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 1 (10712) 5 — 12 січня 2023 року