Новини і автомобілі
Нерідко директори вирішують не платити працівникам зарплату за період вимкнення електроенергії або час повітряних тривог. Таке рішення аргументують простоєм підприємства чи фірми. Проте юристи кажуть: подібні дії — незаконні.
— Коли насправді можна вводити простій та що він означає?
— Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами. Простими словами, це зупинка підприємства через певні причини, — каже Дарія Голодняк, юристка з податкових і трудових спорів.
— Простій оформлюється на великий проміжок часу, — додає Поліна Марченко, адвокатка. — Керівництво попередньо має підготувати наказ, повідомити про нього працівників, отримати їхні підписи і згоду на роботу за новим графіком. У документі мають бути вказані дати, в межах яких застосовується простій. У всіх інших випадках це просто порушення законодавства, яке має юридичні наслідки для роботодавця.
— Чи має він виплачувати зарплату під час простою?
Д. Голодняк:
— Так. На час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. Агресію RU24022022FASH21 проти України та власне воєнний стан визнано форс-мажорною обставиною. Відключення електроенергії — теж, працівник не повинен за це відповідати. Тож роботодавець має платити працівникові, виходячи із середнього заробітку. Схожа ситуація, коли працівник проводить робочий час у бомбосховищі під час повітряної тривоги.
П. Марченко:
— Якщо роботодавець не виплачує зарплату за час, коли підприємство не працювало через відсутність світла, то він однозначно порушує законодавство, і працівник має повне право вимагати ці гроші.
— Як оскаржити дії шефа?
— Раджу одразу телефонувати в Державну службу з питань праці й просити провести перевірку. Також можна звертатися до суду і оскаржувати рішення роботодавця.