Нова угода з МВФ — зашморг на шиї України
Влада під зовнішнім тиском планує скасувати "воєнні" податкові пільги та значно погіршити умови праці для мільйонів підприємців
Мінфін оприлюднив Меморандум про економічну та фінансову політику, в якому зазначені основні зобов'язання, які Україна бере перед МВФ. Він, зокрема, передбачає повернення до довоєнного оподаткування бізнесу ще до завершення війни.
У документі зазначається, що виконання положень Меморандуму наблизить Україну до запуску нової повноцінної програми співпраці з МВФ. Тобто, наша влада розраховує на грошову підтримку Фонду.
Втім, підприємців позиція влади неабияк обурила. Адже цього року Україна отримала від МВФ лише два жалюгідні транші розміром $2,8 мільярда — крапля в морі потреб воюючої країни.
Натомість рекомендації та вимоги Фонду — традиційно агресивні й спрямовані на максимальне збільшення податкових надходжень до бюджету. Вочевидь, це можна було б вітати в довоєнних умовах, але сьогодні це зовсім неадекватно для країни, яка перебуває у стані війни, і бізнес якої ледь животіє.
То чого чекати від нової угоди з МВФ? Чому держава разом із Фондом вирішила повертати для бізнесу мирні правила оподаткування в умовах надзвичайного стану? Цю тему обговорюємо із В'ячеславом Черкашиним, старшим аналітиком з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації, та Андрієм Новаком, головою Комітету економістів України.
— Що передбачає Меморандум з МВФ?
В. Черкашин:
— З 1 липня 2023 року остаточно скасовується мораторій на перевірки бізнесу. Запроваджується розширена фіскалізація (касовий апарат у кожен офіс) та повернення штрафів за незастосування РРО. Зникне пільгова система з податком у 2%, а також буде повернуто 20% ставку ПДВ на всі види палива. Запроваджуються певні зарони на операції між підприємствами загальної системи оподаткування та фопами З групи єдиного податку. Тобто це фактично нова атака на "спрощенку".
Влада обіцяє "уникати будь-яких заходів, які б зменшували податкові надходження чи розмивали базу оподаткування". Це означає вкрай жорстку податкову політику, зростання адміністративного тиску, нульові стимули для відновлення економіки, будь-які ліберальні реформи завершено. Можемо констатувати, що остаточно перемогла політика консервації довоєнної ідеології над агресивного стягування податків.
Спроба створити навесні цього року просту, необтяжливу податкову систему, яка ефективно працює в умовах війни й заснована на повній довірі до українського бізнесу та громадян, буде скасована.
— Але чому МВФ висуває такі жорсткі вимоги до країни, яка перебуває у стані війни?
В. Черкашин:
— Скоріше за все, потрібно говорити не про якісь нові жорсткі вимоги МВФ, а про внутрішній консенсус у чинній економічній владі щодо поступового повернення з травня 2022 року до агресивного збору податків в Україні. Тому є сенс фіксувати не вимоги зовнішнього кредитора, а просте бажання уряду та парламенту зібрати якомога більше податків. Мабуть, саме тому додаток і до нового Меморандуму з МВФ називається Лист про наміри (влади країни), а не про вимоги (кредитора). Зрештою, Меморандум — це спільна позиція української влади, що засвідчується підписами президента, прем'єр-міністра, голови Мінфіну і НБУ.
А. Новак:
— Можливо, МВФ разом з українською владою сподіваються, що до середини наступного року війна закінчиться, Україна переможе й можна буде відновлювати звичайні режими оподаткування. Тобто повертатися до економіки мирного часу.
— За розрахунками уряду, приблизний приріст надходжень від скасування змін спрощеного режиму оподаткування становитиме мізерні 0,13% ВВП у 2023 році. Чи варта, як кажуть, шкіра вичинки?
В. Черкашин:
— Вважаю, що ні. Бо бізнес і сьогодні сплачує податки сумлінно, відповідально та у більшому розмірі, аніж до війни. За інформацією податківців, у січні — листопаді поточного року надходження до загального фонду держбюджету становили 992,4 мільярда гривень, що на 105,4 мільярда або 11,9% більше, аніж за відповідний період минулого року. Тобто український бізнес, маючи 40% падіння ВВП, робить все можливе, щоб працювати й виконувати свої податкові зобов'язання. І стимулювати його податковим батогом немає ніякої потреби. Хоча здібність посилювати податковий та адміністративний тиск досі нереформованих податкової та митної служб, уражених організаційним хаосом та корупцією, не є топ-новиною для українських платників податків.
— Які наслідки матимуть для бізнесу нові домовленості з МВФ?
В. Черкашин:
— Нічого доброго нова епоха тиску й високих податків не принесе. Бізнес почне вимушено оптимізувати податки. ФОПи втікатимуть у тіньову економіку або намагатимуться виїхати з країни назавжди. Економічне відновлення — під питанням, стрибок не відбудеться. Свого часу відомий американський політик Баррі Голдвотер писав, що "податкове законодавство створило більше злочинців, ніж будь-який інший законодавчий акт". Ми це, на жаль, побачимо в наступному році.
А. Новак:
— Поки триває війна, всі пільгові режими оподаткування варто було би зберегти. Якщо є наміри змінити їх, то треба це робити поступово.
Леся ЯСИНЧУК
"Експрес" № 52 (10711) 29 грудня 2022 року — 5 січня 2023 року