Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Ми — пасажири, і ми — в небезпеці

Зміст

Щоби з'ясувати, як саме перевіряють громадський транспорт, я вирушила в рейд із фахівцями. І навіть уявити не могла, що водій-порушник спробує дати мені хабар!

Лише за рік в Україні стається понад три тисячі ДТП за участю громадського транспорту, майже в кожному третьому випадку є постраждалі. Автотранспортні підприємства і водії часто ігнорують елементарні норми безпеки й не бачать у цьому великої проблеми. У сказаному я переконалася, провівши рейд разом із фахівцями “Укртрансбезпеки”.

Ми — пасажири, і ми — в небезпеці

Усі так роблять!

...Ми на автовокзалі. Заходимо в автобус, що курсує за напрямком Львів — Гусятин. Інспектор Ярослав Яцик просить у водія основні документи: посвідчення, квитки, документи на автотранспорт, розклад руху, схему маршруту.

“Чекайте, знайти треба”, — нервується шофер. Порпається у мотлосі біля вітрового скла. Тим часом працівник “Укртрансбезпеки” оглядає салон.

“А це що таке?” — вказує рукою на полицю. — “Одяг. Де ще я його маю тримати?” — виправдовується водій. “А запчастини там що роблять? У разі ДТП ці речі можуть важко травмувати пасажирів. Це порушення, — пояснює інспектор. — Додаткові штори на вітровому склі — також. Вони погіршують видимість водієві й заборонені правилами перевезення. Їх треба забрати!”

“Та ви подивіться, всі так роблять!” — обурюється водій. Інспектор складає акт. Далі матеріали скерують перевізникові. Якщо це перше порушення, то обмежиться приписом щодо його усунення. Якщо друге за рік — штраф 680 гривень.

Виходимо з автобуса і прямуємо до наступного. На вітровому склі маршрутки Львів — Городенка помічаємо тріщину. Однак водія, як виявляється, це не хвилює. Як і перевізника, що має забезпечити технічний огляд автотранспорту перед кожним рейсом. Інспектор складає акт про порушення. І в цьому випадку штраф — ті ж таки 680 гривень.

“Це вам на каву”

...Заходимо в автобус, який курсує зі Львова до Журавна та Монастирця. Відстань між населеними пунктами — близько 90 кілометрів.

Разом з інспектором просимо водія показати документи. “Бачу, є тахограф. А “шайба” в ньому стоїть?” — уточнює інспектор. “Звісно!” — ледь не клянеться керманич. “Тоді дайте тахокарту або протокол повірки адаптації тахографа”, — просить інспектор Михайло Очич. “Та я не знаю, що і як. Мені там щось клеїли...” — виправдовується водій.

Здається, він уявлення не має, що це за прилад і навіщо. Зауважимо, за правилами, в автобусах, які здійснюють перевезення пасажирів чи вантажу на відстань понад 50 кілометрів, тахограф має бути обов'язково. Цей пристрій реєструє швидкість руху, режим праці та відпочинку водіїв. Якщо його немає, підприємство платить штраф — від 340 гривень.

“Покажіть вогнегасник”, — каже інспектор. “Ой, та його важко витягнути”, — відмовляється водій. “А якщо під час ДТП станеться пожежа, як ви його будете виймати?” — питаю. Шофер неохоче пробує витягнути іржавий вогнегасник з-під пасажирського сидіння. Не вдається!

“Складаємо акт про порушення”, — коментує інспектор. “Та не пишіть, будь ласка!” — просить водій. І тут починається найцікавіше. Він підбігає до мене й намагається засунути руку в кишеню моєї куртки.

“Що ви робите?” — кричу. Водій відступає на крок. Я помічаю в його руці 50 гривень. “Та це вам на каву”, — пояснює.

“Ганьба! І не соромно вам хабарі давати?” — не стримуюся я. “Коли холодно, то можу дати на каву”, — відповідає.

...Порушення фіксуємо майже в кожному автобусі. Приміром, на маршруті Львів — Калуш у водія не було схеми руху, в іншому автобусі тахограф не працював.

Водій автобуса Львів — Миколаїв, побачивши інспекторів, став газувати. Зупиняємо його, заходимо в автобус і просимо документи.

“Ваш технічний паспорт виданий ще 2012-го. А його термін дії — п'ять років”, — пояснює Михайло Очич. “Нового нема, — каже водій. — Що дали, те й маю”. Складаємо акт на Миколаївське АТП.

В одній руці — кермо, у другій — цигарка

Вирішуємо перевірити й міські маршрутки — адже саме на них в управління “Укртрансбезпеки” скаржаться найчастіше.

Перший автобус — так званий безплатний. Інспектор Роман Бойко оглядає салон: тут брудно, на кріслах подерта оббивка. А ззовні — задній ліхтар розбитий. “Та то мене вчора на стоянці хтось так “поцілував”, — сміється водій. Тим часом інспектор складає акт про порушення.

Далі у поле зору потрапляє водій 13-ї маршрутки. “Чому курите в салоні?” — питає Ярослав Яцик. “Та пасажирів уже нема”, — виправдовується кермувальник. Просимо документи. Вони не впорядковані. Та не це найбільша проблема. Маршрутка має два різні задні колеса! Протокол.

У 32-й маршрутці з колесами теж проблема — шини “лисі”. Документів бракує, та й до санітарного та технічного стану чимало запитань... Ще один протокол.

Загалом за якусь годину ми з інспекторами склали 13 актів про порушення. Неполадки виявили в усіх, кого перевіряли. Проблеми з громадським транспортом в Україні існують вже давно. Автоперевізники регулярно вимагають збільшувати вартість проїзду, при цьому якість обслуговування не покращують. Можливо, варто запровадити вищі штрафи за порушення? Чи розробити інший дієвий механізм боротьби з тими, хто ігнорує правила. У будь-якому разі, слід якомога швидше діяти і врешті перестати ризикувати життям пасажирів.

Юлія ГОЛОДРИГА, фото авторки

„Експрес” № 48 (9938) 29 листопада — 6 грудня 2018 року

Зміст