Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Політичний шулер Порошенко

Зміст

За майже п'ять років російської агресії на Сході Президент мав чимало приводів запровадити воєнний стан. Утім зробив це саме тепер

Критичний погляд на останні події в державі: експерти кажуть, що Порошенко готується до виборів

Уперше за роки незалежності в Україні запровадили воєнний стан. Діятиме він 30 діб, із 26 листопада по 26 грудня, у десяти областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській та Вінницькій.

Політичний шулер Порошенко 1

Спершу Порошенко пропонував запровадити воєнний стан на 60 діб і на всій території країни. Однак низка депутатських фракцій і груп, запідозривши главу держави в намірах відтермінувати президентські вибори, змусила його відредагувати указ.

Президент переконує, що запровадження у країні такого правового режиму пов'язане суто з питаннями нацбезпеки. Але чи так це насправді? Журналісти володіють інформацією, що таку ідею в АП обговорювали ще два роки тому. Зокрема, на одній з нарад, де йшлося про підготовку до президентських виборів. Тоді секретар РНБО Олександр Турчинов висунув ідею запровадити в країні такий режим. Але “йому сказали: Саша, воєнний стан може тривати два місяці, але не два роки”, — описувало видання “Українська правда” подробиці зустрічі. Тож скидається на те, що ідея з воєнним станом в Україні — не раптова, а така, яку добре продумали Петро Олексійович і його команда.

Нагадаємо, документ про запровадження воєнного стану з'явився після недільної атаки російського флоту на українські кораблі в акваторії Азовського моря.

Два українські артилерійські бронекатери “Бердянськ” і “Нікополь” та рейдовий буксир “Яни Капу” здійснювали плановий перехід з Одеси до Маріуполя — через Керченську протоку, яку патрулюють російські кораблі. Український диспетчер повідомив росіян про рух наших суден. Однак дорогу їм заблокували чотири російські прикордонні катери, один з них протаранив український буксир. У повітря піднялися російські штурмовики Су-25 та бойові вертольоти. Підійшло вісім ворожих бойових кораблів.

Українські судна рушили назад — до Одеси. Але росіяни атакували їх із гармат, захопили. І повідомили, що взяли у полон 24 моряків.

Докладніше про справжні причини запровадження воєнного стану в Україні, морські кордони, наші військові кораблі, а також історії хлопців, які стали заручниками ситуації, — читайте далі.

Політичний шулер Порошенко 2

Українські кораблі у Керчі.

Що спонукало Росію до агресії?

“23 вересня 2018 року два кораблі ВМС України — пошуково-рятувальне судно A500 “Донбас” та морський буксир A830 “Корець” — пройшли Керченську протоку й потрапили до акваторії Азовського моря, — каже експерт із зовнішньої політики, міжнародних відносин та безпеки Вадим Трюхан. — Незважаючи на певну напругу, яка виникла тоді, цей морський перехід заклав початок створення бази ВМС України в Бердянську. І такі дії української сторони неоднозначно сприйняла Росія.

Друга причина — протягом останніх тижнів пролунало багато закликів з України до НАТО втрутитися у ситуацію у регіоні задля недопущення “віджиму” Росією Азовського моря і поступового закриття Чорного. Це насторожило керівництво Кремля”.

“Попереднього разу Росія виявилася неготовою до демонстративного проходження українських військових суден через Керченську протоку, — зазначає голова правління “Майдану закордонних справ” Богдан Яременко. — Тепер же дала сигнал, що контролює ситуацію у водах окупованого Криму і що не дасть Україні посилювати військову присутність.

Провокації у діях українців не бачу. Наші моряки здійснювали прохід через Керченську протоку відповідно до зафіксованих у міжнародному праві та двосторонніх українсько-російських договорах принципів свободи мореплавства. Жодних агресивних дій не чинили. Причину появи у водах окупованого Криму пояснили відкрито і заздалегідь — перекидання підрозділів із однієї військової бази на іншу на території своєї держави”.

Чи можна було уникнути цього прикрого зіткнення?

— Українське військове керівництво виходило з логіки, що Росія повинна дотримуватися норм міжнародного права, — каже юрист-міжнародник Геннадій Друзенко. — Кораблі мали пройти через українські води, що прилягають до Керченської протоки, а далі — через води спільного використання в Азові. Однак це був ризик. Якщо Росія у 2014 році витерла ноги об засадничі норми Статуту ООН, хіба можна було сподіватися, що вона поважатиме норми міжнародного права?

Слід було мати план Б. Бо щойно росіяни атакували наші кораблі, ніхто їм не допоміг. Фактично українських моряків кинули напризволяще. Не дивно, що вони тепер роблять заяви про те, наче “порушили територіальні води Росії.

Мотиви Президента

Як ви вважаєте, чому влада вирішила саме тепер ввести воєнний стан?

Г. Друзенко:

— Його треба було запроваджувати ще навесні 2014 року, принаймні відразу після парламентських виборів. За масштабами втрат керченський інцидент не до порівняння ні з подіями в Іловайську, Дебальцевому, ні з боями за Донецький аеропорт чи Савур-Могилу.

Чому воєнний стан запровадили саме тепер? Інших пояснень, як наближення виборів, у мене немає. Тим паче, що глава держави без жодних обгрунтувань, усупереч вимогам закону, подав свій перший указ про запровадження воєнного стану, термін якого накладався на початок виборчої кампанії. Оскільки в парламенті такий варіант не пройшов, Порошенко спробував зберегти хорошу міну за поганої гри.

Що зміниться із запровадженням воєнного стану?

В. Трюхан:

— Передусім йтиметься про створення військових адміністрацій, посилений режим охорони певних об'єктів, заборону масових заходів, видворення іноземців, зокрема, громадян держави-агресора, прискіпливіші перевірки під час паспортного та митного контролю на кордоні тощо.

Г. Друзенко:

— Воєнний стан — це інструмент, який у вправних руках здатний зміцнити обороноздатність (але точно не за 30 днів!). А в руках політичних шулерів лише збурить суспільство.

Наївно вірити, що за місяць новенькі “Оплоти” підуть на фронт, а не, як досі, на експорт. Що в Україні з'явиться свій патронний завод і почне випускати набої під калібр натівських гвинтівок. Але за цей період цілком реально обмежити права і свободи громадян.

То це лише політична гра?

Б. Яременко:

— Для мене показовим є те, наскільки легко Президент погодився на зміну умов запровадження воєнного стану: замість 60 днів — 30, не на всій території, а лише в 10 областях. Тут, вочевидь, йдеться не про вирішення питання оборони чи безпеки країни, а про намагання нівелювати гірке відчуття після інциденту в Керченській протоці з втратами й перехопити інформаційну й політичну ініціативу. Інших мотивів у діях Президента не бачу.

Усі розмови про можливе вторгнення російських сил на суходолі виглядають дуже непереконливо.

Море. Наше чи ні?

Захопивши українські кораблі, Росія звинуватила їх у порушенні своїх територіальних вод. А як саме визначаються морські кордони?

— На основі договорів між країнами, — розповідає Ілля Куса, експерт Українського інституту майбутнього. — Із погляду міжнародного права, морський кордон — це та лінія, що визначена двосторонньою угодою плюс 12 морських миль.

Україна має таку угоду з Росією?

— Так. Це, зокрема, договір від 1997-го. Також є договір від 2003 року про співпрацю в Азовському морі та Керченській протоці. Після 2014-го Росія прагне переглянути договір від 2003 року, заявляючи, що оскільки півострів анексовано, то зміщено й берегову лінію. Росіяни вважають, що Керченська протока та прилеглі води в межах 12 миль — це їхні територіальні води. Однак за конвенцією ООН із морського права, це не так.

Чи мають росіяни хоч якісь підстави звинувачувати українські кораблі у порушенні норм?

— Ні. Відповідно до статей 17, 38 Конвенції ООН із морського права та статті 2 Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської прото ки, військові кораблі України користуються свободою судноплавства, а тому можуть здійснювати прохід через Керченську протоку в будь-який час, за умови дотримання безпеки судноплавства.

Український флот: чим протистояти Росії?

Після анексії Криму ми втратили понад 80% суден та особового складу. Затримання ФСБ артилерійських бронекатерів “Бердянськ” і “Нікополь” негативно позначиться на боєздатності країни. Адже ці кораблі були найновішими в складі ВМС України.

Який ми маємо флот?

— Дві бригади надводних кораблів, два дивізіони кораблів охорони й забезпечення та дивізіон пошуково-рятувальних суден, — каже Олег Старіков, військовий експерт.

— Флагманом ВМС є фрегат “Гетьман Сагайдачний”, якому понад 25 років, — додає Тарас Чмут, керівник Українського мілітарного центру. — Він базується в Одесі, потребує ремонту та модернізації. Ракетний катер “Прилуки” нині — без ракет, оскільки вони залишилися в Криму. Десантний катер “Сватове” на ремонті вже третій рік.

Маємо середній десантний корабель “Юрій Олефіренко” спущений на воду в 1970 році й призначений для висадки десанту, рейдовий тральщик “Генічеськ”. А також — патрульний катер “Скадовськ”, малий корабель “Переяслав”, ще чотири малі броньовані катери, окрім захоплених “Нікополя” та “Бердянська”. Та ще понад 20 суден допоміжного флоту. Це — навчальні, рейдові та протипожежні катери, буксири, один морський танкер тощо.

Свій флот мають українські прикордонники — приблизно десяток кораблів і три десятки катерів.

Чи після анексії Криму ВМС поповнилися новими кораблями?

— Так. Протягом 2016—2018 років додалися 6 новозбудованих малих броньованих артилерійських катерів, два з яких нині в руках ФСБ.

“Бердянськ” спустили на воду в 2015 році, у складі українських ВМС з грудня 2016 року. А “Нікополь” поповнив флот у липні цього року.

Нині в Одесі проходять випробування два десантно-штурмові катери проекту “Кентавр”. Їх мають прийняти до складу ВМС України на початку 2019-го. Також два патрульні катери класу Island нам передали США у вересні. Їх очікують наприкінці 2019 року.

Звісно, цього недостатньо для протистояння Росії, що має у десятки більший флот в Азовському та Чорному морях. Крім того, наші ВМС не мають на суднах потрібної зброї.

Тобто Україна з моря не захищена?

О. Старіков:

— Кораблями — ні. Але ми можемо дати відсіч ворогу з берега. Україна розвертає ще одну бригаду морської піхоти, у складі сухопутних військ має далекобійні системи залпового вогню, що можуть вражати цілі до 110 кілометрів від узбережжя.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ, Богдан КУФРИК, фото Reuters (3)

„Експрес” № 48 (9938) 29 листопада — 6 грудня 2018 року

Політичний шулер Порошенко 3

За введення воєнного стану проголосували 276 депутатів.

Зміст