Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Євробляхи, бляха муха!

Зміст

Одні власники авто на іноземній реєстрації перекрили кордон, створивши незручності тисячам людей. Інші ж знайшли оригінальний спосіб позбутися проблеми.

Рава-Руська, Устилуг, Ягодин, Малий Березний, Шегині, Краковець, Грушів — усі ці пункти пропуску на західних кордонах України заблокували водії автівок на іноземних номерах. На акцію протесту вони вийшли у день, коли набули чинності закони, що змінили норми ввезення в Україну такого транспорту.

Мовляв, або переписуєте закони, або з України нікого не випустимо і сюди не пустимо! Тож від неділі, 25 листопада, сотні легкових автомобілів, автобусів та вантажівок не змогли перетнути кордон. Утворилися кілометрові черги.

У неділю ситуація була критичною.

“Я розумію, що учасників акції не задовольняє закон про розмитнення авт. Але чому через протести страждають прості люди? — обурюється Соломія Телішевська. — Я вагітна, на восьмому місяці, повертаюся з Польщі додому. Чому я повинна невідомо скільки стояти на кордоні голодна, у холодному автобусі?”

“Їхали з групою малих дтей зі змагань у Польщі через Шегині, “бляхарі” не пустили автобус, — ділиться Наталя Маїк. — Мусили пішки проводити 20 дітей через усіх цих блокувальників, викликали інший автобус зі Львова, аби забрав”.

“У черзі стоять українці з Праги, їдуть до Львова на похорон, — ділиться Семен Романів. — Питають, що робити, куди звернутися?”

У понеділок “євробляхери” не припинили протесту. У Раві-Руській, куди ми приїхали, черга вантажівок починалася ще за три кілометри до кордону.

Євробляхи, бляха муха! 1

Пункт пропуску “Краківець” на Львівщині. Протестувальники палять шини.

45-річний Володимир, далекобійник, стоїть уже півдоби. Скаржиться: працює на польській фірмі й через простій на кордоні можуть вирахувати збитки з його зарплати. “Є терміни доставки продукції, є графік, — пояснює. — Невідомо, скільки я ще тут пробуду. Їжа у мене закінчується, на вулиці мороз...”

До пункту пропуску довелось добиратись пішки. Через кожні декілька метрів дорога перекрита машинами.

“Євробляхери” гріються біля запаленої бочки, на імпровізованому столику лежать бутерброди з ковбасою і печиво.

“Ідіть погрітися! — хапає мене за руку кремезна жінка.— У нас тут чай гарячий, вогонь. Доведеться чекати. Бо це наша спільна проблема. Зрештою, ми по одній-дві машини пускаємо час до часу”.

Одну-дві машини? Спільна проблема? А це нічого, що в когось зривається важливий контракт, у когось пропадають квитки на літак? Хтось до лікаря їде? До речі, жоден із “євробляхерів” не погодився назвати свого прізвища! Бояться відповідальності?..

“Чого саме ви добиваєтесь?” — питаємо в учасників акції.

“Скасування законів, — гучно каже чоловік, на вигляд 30-ти років. — Ми готові платити за розмитнення нехай 1000 євро, але ж не 3000 чи 4000, таких грошей не маємо!”

34-річний Андрій живе за 15 кілометрів від кордону, має магазинчик, де продає техніку з Європи. “У Польщі купив собі дві машини, за “Форд” дав 1000 доларів, за “Опель” — 3000. У нас за такі гроші нічого порядного не купиш. Перетинав собі кордон кожні п'ять днів, за законом про транзит. А тепер при поверненні в Україну в мене вимагають сплатити суму розмитнення! Мовляв, будете в Польщу вертатись — повернемо. Але ж це нереальні умови. Виходить, що за свої старенькі машини я маю заплатити ледь не втричі більше, ніж їхня вартість, мінімум 6 тисяч євро!”

Тож учасники малого прикордонного руху, що раніше заробляли на човникових поїздках автомобілями з іноземною реєстрацією, тепер матимуть проблеми зі звичним бізнесом.

“Влада мала би поспілкуватися з нами, розпитати про проблеми і спільно знайти рішення, — каже Андрій, активіст. — Ми готові платити якусь суму за розмитнення, але ж не таку величезну, яку визначає закон! Це неможливо для людини, яка заробляє 10—15 тисяч гривень у місяць”.

Тим часом жінка років 50-ти перекриває рух автомобілю, що їде з Польщі й вже пройшов прикордонний контроль: “Давайте, переїжджайте мене! Нікого не пропущу!”

З машини виходить жінка, просить пропустити: вона вагітна, поспішає до Києва. “Ми пропускаємо вагітних тільки з довідками!” — кричить чолоків років 60-ти. Регоче. Інші підхоплюють.

“Ми стоїмо на кордоні вже 10-ту годину, — розповідає мені 30-річна Юлія Гель. — Хто дав право цим людям перекривати державні кордони?! Вони не бачать нічого, крім своїх меркантильних інтересів!”

50-річний водій автобуса Михайло Щупак також не приховує злості: “11 годин стоїмо тут. Це ж скільки бензину я спалив, щоб у салоні було хоч трохи тепло!”

Тим часом в Ягодині — масова бійка між протестувальниками та водіями. Люди кидаються шинами, фура намагається наїхати на “євробляхерів”. Наступного дня фури прорвуть пікет на ПП “Краківець”.

...У вівторок до обіду на кордоні з Польщею нарешті вдалося розблокувати рух транспорту, черги, за повідомленням Держприкордонслужби, залишалися лише у пунктах пропуску “Малий Березний” та “Ужгород” на кордоні зі Словаччиною, а також у “Тисі” на кордоні з Угорщиною.

За фактом блокування автомобільних доріг правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 279 (блокування транспортних комунікацій) КК України, повідомили у ГУ НП у Львівській області. Санкція статті передбачає покарання — штраф або виправні роботи, або арешт на термін до шести місяців, або обмеження волі на термін до трьох років.

А от чимало “євробляхерів”, втративши надію на те, що їм вдасться таки розмитнити і легалізувати авто на іноземній реєстрації за вигідними для себе умовами, вирішили в оригінальний спосіб позбутися проблеми.

“Наші протести навряд чи дадуть нам плоди, — каже Ігор, один із мітингувальників. — Вивожу свій старенький “Фольксваген Гольф” до Польщі. Кину авто десь там на вулиці. Воно мені вісім років служило, раз у п'ять днів перетинав кордон і не мав жодних проблем. На розмитнення не маю грошей. Тому вважаю, що вигідно просто втратити проблемну машину”.

Роман теж везе свою “Ауді” 1996 року до Польщі. “Купив її за 1000 доларів чотири місяці тому, — розповідає. — Щоби розмитнити, треба віддати 4000 євро. Та я збирався поїздити на ній максимум рік і нову взяти. Продати її неможливо, а залишиш у себе — плати штраф. Не хочу. Може, маєте знайомих у Польщі, щоб у них залишити?..”

Христина БІЛЯКОВСЬКА, Олег ЗУБАРУК, Марічка ЯВОРНИЦЬКА, фото УНІАН (2)

„Експрес” № 48 (9938) 29 листопада — 6 грудня 2018 року

Офіційна позиція. І контраргумент

Представник організації “АвтоЄвроСила” Микола Малуха каже, що протестувальники стоять не лише за себе, а за всіх українців, щоби люди мали можливість купити недороге авто. “Вводячи величезні мита та акцизи, влада намагається обмежити ринок на користь так званих вітчизняних виробників, що по суті самі імпортують авто, а тут лише прикручують гайки до коліс”.

“Утім дороги — це народне надбання і ніхто не має права заважати пересуватися ними, — зауважує гендиректор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. — Боротися треба цивілізованим способом!”

Ірина КОВАЛЕНКО

Євробляхи, бляха муха! 2

На кордоні утворилися кілометрові черги

Зміст