Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

То хто тепер розкольники?

Зміст

Московський патріархат запустив процедуру розриву стосунків зі Вселенським Православ'ям

Чи може це призвести до того, що Таїнства, які здійснюють у РПЦ, не визнаватимуть?

Синод РПЦ заявив про заборону молитовного поминання Патріарха Варфоломія під час богослужінь та співслужіння з ієрархами Константинопольського патріархату. До яких наслідків можуть призвести такі демонстративні кроки?

То хто тепер розкольники?

Пояснюють ситуацію Олександр Саган, професор, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАНУ, та Дмитро Горєвой, релігієзнавець, директор Центру релігійної безпеки.

Чи можна назвати дії РПЦ розкольницькими?

Д. Горєвой:

— Думаю, так. Припинення згадки Вселенського Патріарха під час літургій у РПЦ порушує умови томосу, виданого Константинополем у 1590 році. Нагадаю, цей томос легалізував Московську Церкву, що перебувала понад сотню років у розколі за самочинне від'єднання від Вселенського престолу.

О. Саган:

— Окрім заборон на молитовне поминання Варфоломія під час богослужіння та співслужіння з ієрархами Константинопольського патріархату, у рішенні Священного Синоду РПЦ зазначено: РПЦ виходить з усіх міжцерковних структур, у яких головують або співголовують представники Константинопольського патріархату, й екуменічних структур, зокрема, з переговорного процесу з католиками, протестантами.

Є ще один пункт, прописаний під тиском світської влади, — про те, що євхаристійне спілкування з Константинополем таки не переривається. Тобто вірним Московського патріархату дозволено причащатися у священиків Константинопольського патріархату. І священикам дозволено співслужити. Є така особливість, що грецькі священики під час богослужінь згадують не Константинопольського Патріарха, а місцевого єпископа, тому заборона про молитовне поминання Варфоломія не порушується.

Ось таке гібридне рішення Синоду. У РПЦ кажуть, що вони увімкнули жовте світло — як попередження. Мовляв, якщо Константинопольський патріархат продовжить свою діяльність щодо надання автокефалії УПЦ, то РПЦ готове повністю розірвати євхаристійне спілкування. Тобто синодали наклали персональну санкцію на Патріарха Варфоломія. Проте Синод РПЦ зробив усе для того, аби можна було зробити крок назад.

Чи може це призвести до того, що Таїнства, які здійснюють у РПЦ, не визнаватимуть?

Д. Горєвой:

— Усе залежить від реакції Константинополя. Один із єпископів Вселенського патріархату в інтерв'ю Cerkvarium заявив, що відносини розриваються винятково через єресь чи відхилення від вчення Церкви, а не через власні примхи. Тож за це порушення РПЦ можуть визнати такою, що порушує правила існування Православної Церкви. Однак чи оголосять Таїнства РПЦ безблагодатними, важко сказати.

А як рішення Синоду РПЦ позначиться на УПЦ МП?

— Розірвавши спілкування з Константинополем, РПЦ більше не має сопричастя з повнотою Світового Православ'я. Цим самим Москва підклала свиню колегам з Києва. Адже основний аргумент для перебування УПЦ МП у складі РПЦ полягав у тому, що саме через Москву українські парафії мають сопричастя з повнотою Світового Православ'я. Тепер цього немає, отже, і реальних аргументів для перебування в складі РПЦ — теж.

Скільки загалом вірних та храмів УПЦ МП в Україні? Де найбільше?

— В Україні зареєстровано понад 12 тисяч релігійних організацій УПЦ МП. Найбільше громад налічується на Поділлі. Є їх чимало також на Волині й Буковині. У суспільстві побутує думка, що УПЦ МП більше на півдні та сході країни. Однак це не так. За абсолютними показниками вони програють центру та заходу. Однак на заході велика конкуренція УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ.

Щодо кількості вірян, тут точних цифр нема. Адже абсолютна більшість людей не дуже розуміє, до якої саме Церкви належить. Багато плутає УПЦ МП з УПЦ КП.

Чи може рішення Синоду РПЦ якимось чином вплинути на процес надання автокефалії Українській Православній Церкві?

О. Саган:

— Подібна ситуація із розривом євхаристійного спілкування між Московським та Константинопольським патріархатами була у 1996 році. Це була реакція РПЦ на рішення Священного Синоду Вселенського патріархату про відновлення діяльності томосу 1923 року та заснування Естонської Автономної Православної Церкви під своєю юрисдикцією.

До слова, відомим є 15-те правило Двократного собору (І — ІІ Константинопольський собор) 861 року щодо вчинення розколу в Церкві на підставі політичних чи економічних обставин, а не богословських. За це передбачене позбавлення сану духовенства, яке вдається до шантажу святими речами, погрожуючи розривом євхаристійного спілкування.

Проте дуже швидко в РПЦ зрозуміли, що розрив євхаристійного спілкування — це згубний шлях для них, тож розпочали з Константинопольським патріархатом переговори. Зрештою домовилися про існування на одній території — в Естонії — двох паралельних юрисдикцій. Думаю, в Україні теж існуватимуть дві паралельні юрисдикції. Частина церков входитиме до Московського патріархату, а частина — до Константинопольського.

У заяві Синоду РПЦ йдеться “про воз'єднання Київської митрополії з Руською Церквою, яке відбулося у 1686 році, і про що було видано відповідне діяння за підписом Патріарха Константинопольського Діонісія IV і членів його Синоду”. Однак у Константинополі вважають, що Україна не входить до числа канонічних територій Московського патріархату. Київська митрополія віддавалася лише у тимчасове управління останнього. І суть його зводилася до того, що Митрополит Київський, який обирався в Києві, поставлявся на київську кафедру в Москві. Тож наданню томосу це не завадить.

Богданна МАРТИНИК, фото Reuters

„Експрес” № 38 (9865) 20 — 27 вересня 2018 року

Зміст