Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Бо зарплата мала бути більшою

Зміст

Виявляється, бюджетники недоотримали мільярди гривень. Як повернути гроші, яких їх позбавили незаконно?

— Багато років у нашій країні неправильно нараховували заробітну плату працівникам бюджетної сфери, — розповідає Святослав Літинський, доцент кафедри програмування ЛНУ ім. І. Франка. — Аби довести це, я звернувся до суду. Вперше у 2014 році, потім — у 2015-му.

Ось дивіться, про що я писав у позовній заяві. Моя посада — старшого викладача — має встановлений тарифний розряд 17, тарифний коефіцієнт 3. Водночас зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №731 “Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” встановлено — з 1 вересня 2015 року у штатному розписі посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери розраховуються, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду — 1012 гривень.

Відповідно до Закону України “Про оплату праці”, тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати. А далі — найцікавіше. На той момент мінімальна зарплата була не 1012 гривень, а 1378! Отже, постанова суперечила закону.

І скільки через це ви втрачали?

— Якщо взяти мінімальну заробітну плату і помножити на коефіцієнт 3, то виходило, що я мав би отримувати 4134 гривні, проте моя заробітна плата на момент подання позову становила 3036 гривень. Тобто лише за один місяць я мав би отримати на 36 відсотків більше! А недоплата на рік становила поза 13 тисяч гривень.

— У позові я вимагав внести зміни у постанову Кабміну, замінивши “1012 гривень” на “мінімальну заробітну плату + 1 гривня”, — мовить далі викладач. — Тоді б вона не суперечила Закону України “Про оплату праці”, який має вищу юридичну силу. Проте Кабмін за час судової тяганини все зробив по-іншому. Там вирішили домогтися змін до самого Закону “Про оплату праці”.

І вже від 1 січня 2017 року стаття 6 передбачає, що “мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, який встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року”. А це вже значно менша цифра, аніж мінімальна зарплата, встановлена у країні.

Як довго залишалася невідповідність у законі та постановах, що регулюють зарплату бюджетників?

— Я дослідив, що вперше ця розбіжність з'явилася у 2007 році й не була усунена майже 10 років. Тобто медики, освітяни та інші працівники бюджетної сфери ціле десятиліття мали б отримувати мінімум на 22 відсотки вищу зарплату. Ще в момент подачі позову, три роки тому, Мінфін мені відписував: якщо тарифну ставку рахуватимуть від розміру “мінімалки”, то бюджету країни це коштуватиме щонайменше 51 мільярд гривень щороку!

Святославе, нині ця норма закону вже не діє. То чи вагомим є виграш касації?

— Порушення щодо виплати заробітної плати не мають терміну давності! Тому кожен бюджетник може хоч сьогодні подати позов до суду з вимогою перерахувати його зарплату в період 2007—2016 років. Раджу опиратись у позові на постанову Касаційного суду у моїй справі — її текст уже незабаром буде в мережі.

Олена КОВАЛЬСЬКА

„Експрес” № 27 (9801) 5 — 12 липня 2018 року

Зміст