Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Ціни повзуть догори

Зміст

А винні — монополісти, стверджують фахівці з питань економіки

“І як ви тут виживаєте? — дивується при зустрічі знайома, яка понад п'ятнадцять років працює у Німеччині, а сюди приїжджає відвідати батьків. — Зайшла одного дня до магазину, ціна масла — 135 гривень за кілограм, через кілька днів — уже 145. У вас що — цінники щотижня змінюються?! Це ж ненормально. Та якщо в Німеччині ціни на щось необгрунтовано зростуть бодай на 0,5% за рік, то такий галас здіймається, що ого-го”.

А й справді. У січні — травні споживчі ціни в Україні підвищилися на 4,4%. За деякими позиціями товарів, як-от яблука та овочі, збільшилися на 20—180%! Очевидно, що інфляція за підсумками року знову вимірюватиметься двозначними числами — експерти прогнозують підвищення цін щонайменше на 13—15%. Гірше, мабуть, хіба що у Венесуелі, де у травні ціни щодня зростали на 2,4%, а рівень інфляції перевищив 24 500% у річному вимірі.

Експерти кажуть: ціни у нас зростатимуть доти, доки на ринку пануватимуть монополісти.

— Так, наша економіка дуже монополізована, — каже Олексій Дорошенко, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж. — Монополії та олігополії становлять 40—50% всього ринку. Ви ж не можете вільно обрати у Києві чи, скажімо, у Вінниці постачальника газу, електроенергії. Тим часом у країнах ЄС — це нормальна практика.

— Минулого року лідерами зростання цін були такі позиції, як утримання будинків і прибудинкових територій (52,7%), вартість електроенергії (28,1%), водовідведення (20,6%), — додає експерт ринку Микола Гончарук. — Тоді як споживча інфляція становила 13,7%. У глобальному індексі конкурентоспроможності наша країна посіла 118-те місце серед 137 учасників рейтингу за таким критерієм, як конкуренція на ринку товарів. Це дуже поганий результат, який показує, що конкуренції у нас, власне кажучи, нема і на ринку панують монополії.

— Біда в тому, що дуже монополізовані основні галузі, які забезпечують життєдіяльність, — долучається до розмови Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу. — Мова передусім — про державні монополії. В енергетичній сфері маємо “Нафтогаз”, у сфері залізничних перевезень — “Укрзалізницю”, у сфері ЖКГ—ЖЕКи. У кожній галузі є свої монополісти. Повернімось до теми газу. У нас держава одноосібно ухвалює рішення, яку його ціну встановити. А тут ще й кредитори тиснуть, щоб вона була вища. Тобто ринкове питання перетворюється на політичне.

Усі цивілізовані країни борються з проявами монополій. Там антимонопольні органи мають дуже широкі повноваження, бізнес боїться їх більше, ніж податківців. Тому що своїми приписами вони можуть примушувати до дій з демонополізації та зміни статуту компаній. Пам'ятаєте, минулого року Єврокомісія наклала на Google рекордний штраф у розмірі 2,42 млрд євро за порушення антимонопольного законодавства?..

У ЄС почав діяти Третій енергетичний пакет, який передбачає розмежування генерації, транспортування і доставки, скажімо, електроенергії чи газу для споживача. Так забезпечується протидія вертикально інтегрованим компаніям, які можуть повністю накривати собою ринок і встановлювати монопольні ціни, що формуються не в конкурентній боротьбі, а на підставі суб'єктивного погляду власників.

Найбільше кожного із нас непокоїть зростання цін на харчі та “комуналку”. Адже левову частку доходів люди витрачають саме на ці статті. Якби ринки не були такими монополізованими, ціни зростали б набагато меншими темпами?

О. Дорошенко:

— Думаю, що так. Монополіст — це той, хто контролює понад третину ринку. У нашому агросекторі третину земель сільгосппризначення, якщо не більше, забрали в оренду агрохолдинги. У країнах ЄС фермери мають можливість обробляти лише від 30—40 до 200 га (у Німеччині), а в Україні одній юридичній особі може належати кілька тисяч гектарів. Зрозуміло, що вже звідти і починається монополія.

От нині ми звернули увагу на нетипове зростання ціни на ринку соняшникової олії. Її в Україні продають дорожче, ніж за кордоном. У квітні олія там подешевшала на $10—15 на тонні, а у нас лише дорожчає. Так, з початку червня ціна пляшки збільшилась на 40 копійок. Основним виробником цього продукту є “Кернел”, який займає понад 35% ринку. Як відомо, нещодавно ця компанія змінила власника і тепер належить депутатові Віталію Хомутинніку.

Подібна ситуація і на ринку курячого м'яса, де “Миронівський хлібопродукт” агробарона Юрія Косюка володіє 60% ринку. Ціни на курятину також дуже часто необгрунтовано зростають.

А чому бездіяльний АМКУ?

О. Пендзин:

— У нашій країні вплив великого бізнесу на владу просто шалений. Щоб боротися з монополіями, які отримують надприбутки завдяки своєму статусу, треба мати величезну політичну волю. Доки немає сильної влади, відокремлення бізнесу від влади, доти у нас АМКУ буде слабким. Основна мета, яку ставить перед собою кожна цивілізована держава, — це повне розмежування бізнесу і влади. У США ви можете бути офіційно зареєстрованим лобістом тієї чи іншої компанії. Якщо ж ви політик і порушуєте закон, лобіюючи чиїсь інтереси, то можете сісти в тюрму.

Мені дуже подобається фраза: “Коли великий бізнес приходить до влади, він робить із влади великий бізнес”. Поки таке відбуватиметься, доти антимонопольні органи будуть слабкими і не працюватимуть як слід. А монополісти витискатимуть із населення, як то кажуть, усі соки. От “Укрзалізниця” підвищила нещодавно ціни на квитки, назвавши десятки причин. Але ж ніхто не перевірить, обгрунтовано це зроблено чи ні, бо вона — державний монополіст. Держава ж не каратиме саму себе.

Леся ЯСИНЧУК

„Експрес” № 26 (9799) 28 червня — 5 липня 2018 року

Зміст