Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Але куди йдуть ці гроші?

Зміст

Запроваджений ще чотири роки тому військовий збір досі викликає чимало суперечок. Обговорюємо з експертами важливі нюанси

Із серпня 2014 року з доходів громадян стягують новий податок — військовий збір у розмірі 1,5%. Відповідний закон ухвалила Верховна Рада, щоб підтримати нашу армію в умовах російської агресії.

Тоді законотворці застерегли, що цей збір — тимчасовий, до кінця 2014 року. Але, напевно, немає нічого постійнішого за тимчасове. Минуло чотири роки, а ми зі своїх зарплат і далі платимо 1,5% на цей збір.

У 2015 році парламентарі ухвалили зміни до Податкового кодексу, де передбачили, що податок на війну з доходів громадян належить стягувати аж до... офіційного завершення реформи Збройних сил. А скільки вона триватиме — невідомо.

Здавалося б, 1,5% — невеликий податок. Та сума набігає солідна. Так, за даними ДФС, минулого року до державного бюджету надійшло 15,1 млрд гривень військового збору — на 3,6 млрд більше, ніж 2016-го. Тобто можна припустити, що за час дії податку на війну до скарбниці надійшло щонайменше 40 — 45 млрд гривень збору. Це половина бюджету, який цьогоріч виділено Міноборони (83,3 млрд гривень).

Але як гроші використали? Закупили на них новітню зброю для нашої армії чи пішли вони, наприклад, на якісь забаганки чиновників — невідомо. Бо військовий збір потрапляє до одного великого казана — загального фонду державного бюджету.

Громадяни неодноразово зверталися з петицією до Президента, просячи скасувати цей збір, і подавали такі аргументи:

“26 лютого офіційно скасували АТО і оголосили початок проведення операції деокупації Донбасу, — пише Юлія Пацюк. — Якщо в країні офіційно немає війни і навіть антитерористичної операції, куди йдуть гроші, які вираховують щомісячно із наших зарплат у розмірі 1,5%? Я не хочу кожного місяця віддавати певну суму в чиюсь кишеню...”

“Ми досі не знаємо, як витрачають надходження від військового збору — за призначенням чи ні, — розмірковує киянка Світлана Якобець. — Краще б я віддала частину свого заробітку волонтерам і побачила конкретний результат”.

— Військовий збір стягують з нарахованої до оподаткування суми. Наприклад, із заробітку 2000 гривень відрахують 30 грн податку на війну, — розповідає Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу. — Об'єктом оподаткування цим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, винагород, які нараховують платникові у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Простіше кажучи, йдеться про зарплати, премії, лікарняні, відпускні. А також цей податок накладають на виграші в державній та недержавній грошових лотереях, доходи від депозитів. Зауважу, що учасників АТО від сплати військового збору звільнено.

Цікаво, чи багато військової техніки можна придбати за 15 млрд гривень?

— Нещодавно була інформація, що США передали Україні 30 протитанкових ракетних комплексів Javelin, — розповідає військовий експерт Ігор Козій. — Якщо сказати точніше — продали. Ціна одного такого комплексу (з ракетою) на експорт — у середньому 170 тисяч доларів. Тобто за 15 млрд гривень можна придбати понад 3 тисячі Javelin. Непогано. Тому нема сумніву, що влада поки що не відмовиться від військового збору.

Інша річ, що ніхто не знає, чи гроші з нього спрямовують саме на фінансування озброєння нашої армії. Адже ні уряд, ні Міністерство оборони не звітують про використання цих коштів.

Гадаю, парламент мав би на законодавчому рівні подбати про те, щоб гроші надходили до спеціального фонду державного бюджету і спрямовувалися суто на потреби нашої армії.

А може, варто цей податок узагалі скасувати?

— Коли чотири роки тому запроваджували військовий збір, економічна ситуація у країні була жахливою, — вважає економіст Борис Кушнірук. — Сьогодні справи кращі. Так, воєнна агресія Росії триває і, вочевидь, триватиме ще довго. Але, на мою думку, негатив від цього податку, який тисне на фонд оплати праці й змушує бізнес (особливо малий) ховатися у тінь, більший, аніж позитив, себто надходження від нього. Тому я прихильник того, щоб збір скасували.

Сьогодні є інші механізми акумуляції коштів до державного бюджету. Наприклад, чому б не обкласти додатковим збором дорогі покупки, сума яких перевищує 25 чи 50 тисяч гривень (авто, будинки, побутову техніку). Так званий податок на кінцеве споживання був би набагато справедливішим.

Леся ЯСИНЧУК

„Експрес” № 25 (9793) 21 — 28 червня 2018 року

Зміст