Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Українці п'ють радіоактивне молоко

Зміст

Чиновники кажуть, що це — фейк. Ми поспілкувалися з дослідником, який запевняє: ні, не фейк, а давно відомі факти

Днями два впливові видання — американське The New York Times і британське The Independent — опублікували резонансні статті, в яких йдеться про те, що в деяких регіонах України (зокрема, на Рівненщині) селяни споживають молоко з радіоактивним цезієм. Іноді кількість цезію була у п'ять разів вищою за максимально допустимий!

Українці п'ють радіоактивне молоко

Цікаво, що на появу цих матеріалів доволі швидко відреагували українські чиновники. Так, голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа написав у Facebook, що це — фейкова інформація про якість українського продукту. Мовляв, насправді навіть у найгірших пробах молока в найбільш уражених населених пунктах (а не в регіонах!) вміст радіонуклідів у молоці вдвічі менший, ніж допустимий у ЄС...

Ми попросили роз'яснити ситуацію Валерія Кашпарова, доктора біологічних наук, кандидата фізико-математичних наук, директора Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології. Саме на дослідження його фахівців посилались автори резонансних публікацій...

Скажіть, будь ласка, коли проводилося дослідження, яке цитують західні медіа?

— Упродовж 2011—2016 років. Ми брали проби незбираного молока з особистих господарств у селах так званої зони гарантованого добровільного відселення. І хоч протягом останнього десятиліття рівень цезію у довкіллі зменшується (а отже, і в молоці), все ж подекуди у населених пунктах на Рівненщині й Житомирщині вміст 137Cs і надалі вищий за допустимий... Тож відповідь на запитання, чи п'ють люди в Україні забруднене молоко, може бути лише одна — ствердна. Інше питання: де, яке і в яких обсягах.

Чому за об'єкт дослідження обрано саме Рівненщину та прикордонні з нею села Житомирщини?

— Є багато населених пунктів, де рівень радіоактивного забруднення загалом набагато вищий, але молоко — чисте. Що ж до Рівненської області, то саме ґрунтові умови цього регіону визначають аномально високу мобільність радіоактивного цезію в системі “ґрунт — рослини”, що і призводить до забруднення молока.

Максимально допустимий вміст цезію-137 для сирого молока. А які вимоги діють в інших країнах?

— Скажімо, у Білорусі, як і в нас, — 100 Бк/кг, а ось у Японії — лише 50 Бк/кг. Тим часом у ЄС — 370 Бк/л. Хоча там прийнято й інший показник — 1000 Бк/кг (власне, його і згадував голова Держспоживслужби). Щоправда, таке може бути допущено в торгівлі лише у разі ядерної аварії на ранній стадії ліквідації її наслідків. І норматив базується на тому, що тоді споживають тільки частку (10%) забрудненої продукції.

У деяких (насамперед сільських) районах в Україні молоко та його продукти — основа раціону. Поясніть, будь ласка, скільки умовних літрів забрудненого радіацією молока можна спожити, щоб не перевищити максимально допустимий показник?

— Щодня по літру молока активністю 100 Бк/л упродовж року. Якщо ж пити молоко, в якому рівень цезію перевищує допустимий у п'ять разів (це виявлено в деяких пунктах на Рівненщині), то доза опромінення, якого зазнає людина, споживаючи таке молоко, буде у п'ять разів вищою.

Скільки ще українцям (в областях, що постраждали від аварії на ЧАЕС) доведеться пити забруднене цезієм137 молоко?

— Зважаючи на терміни його напіврозпаду — до 2040 року. Звісно, якщо нічого не робити...

А що можна зробити, щоб виправити ситуацію, вже тепер?

— Для зниження рівня радіації в молоці можна застосовувати прості та недорогі засоби захисту. Йдеться про витрати, що становлять менше 10 євро щорічно на одну дійну корову. Вони, зокрема, включають введення коровам препарату фероцину (берлінська лазур). Ця сполука зв'язує радіоактивні ізотопи цезію, запобігає їх всмоктуванню з кишківника, прискорює виведення з організму. Але питання про вжиття контрзаходів має вирішуватися на державному рівні. Цього, на жаль, не зроблено.

Чи є способи зниження рівня радіації в молоці, які можна застосувати в домашніх умовах?

— Перероблення молока в домашніх умовах на сир знижує рівень цезію-137 до двох разів, на масло — до п'яти.

Яка ситуація в інших областях України, що постраждали від аварії на ЧАЕС? Як там контролюють рівень радіаційного забруднення?

— Сьогодні єдиної держпрограми моніторингу радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції, що вироблена на постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС територіях, в Україні немає. А дозиметрична паспортизація населених пунктів, віднесених до категорії забруднених, останнім часом не проводилась. Причина — бракує належного фінансування. Останні ж дані, за 2012 рік, свідчать, що перевищення допустимих рівнів спостерігається майже в 30 населених пунктах...

Тому те, про що написали західні медіа, не фейк, а давно відомі факти. Зокрема й для установ, які відповідають за подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Ірина КОНТОРСЬКИХ, фото Ярослава СТАНЧАКА

„Експрес” № 25 (9793) 21 — 28 червня 2018 року

До речі

Ніна Кільдій, експертка з якості продуктів харчування, керівниця відділу тестувань Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз “Тест”:

— Перевірка молока на радіаційне забруднення на більшості українських підприємств не є обов'язковою. Завод може запровадити і цей вид контролю сировини, закупити потрібні прилади — на свій розсуд. В обов'язковому порядку контролюють жирність, густину, мікробіологічні показники тощо. Тобто те, що безпосередньо впливає на якість, а отже, ціну продукції.

Радіаційно-гігієнічний моніторинг молока та інших продуктів здійснюють обласні лабораторні центри МОЗУ на місцях (наприклад, на ринках). Молоко з населених пунктів, що входять у зону ураження внаслідок аварії на ЧАЕС, у промислових обсягах не використовується, тому ймовірність його потрапляння на ринок інших областей (звісно, законним шляхом), мала.

Зміст