Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Новий фінансовий крах

Зміст

Поважні міжнародні організації та економісти попереджають про чергову глобальну економічну кризу. Що чекає Україну?

Першою вдарила на сполох голова МВФ Крістін Лагард, назвавши основні причини, які можуть спровокувати рецесію. Це рекордна заборгованість, яка лягла на плечі сучасних держав і корпорацій, відтік капіталів із країн, що розвиваються, посилення кредитно-грошової політики США і торговельні війни, розпочаті адміністрацією Дональда Трампа.

Новий фінансовий крах

Світовий банк у своєму звіті “Глобальні економічні перспективи” спрогнозував, що підвищення тарифів торговельними гігантами може повернути світову економіку в стан кризового 2008 року. Подібну думку висловив економіст та мільярдер Джордж Сорос, додавши, що основні загрози йдуть від дорогого долара.

При цьому Світовий банк прогнозує збереження темпів зростання світової економіки у 2018-му на рівні 3,1%, у 2019-му та 2020 році — 3% і 2,9% відповідно. Та чи варто вірити у такі прогнози? Напевно, що ні. У 2008-му восени МВФ також впевнено заявляв, що у 2009 році світова економіка зросте на 2,2%. Але почалася криза.

За останні півстоліття масштабні рецесії відбуваються кожні сім-десять років (1973—1975, 1980—1982, 1990—1991, 1997—1998, 2008—2009). Розпочинаються вони зазвичай восени. Невже світ знову стоїть на порозі нової фінансової кризи?

Своїми прогнозами діляться Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, Юрій Курза, співробітник Інституту еволюційної економіки, Віталій Шапран, фінансист, і Євген Пенцак, викладач програм MBA Києво-Могилянської бізнес-школи.

Які ознаки глобальної рецесії?

В. Шапран:

— Це зниження ВВП впродовж двох кварталів поспіль у країнах із великою економікою — США, КНР, а також державах ЄС. Йдеться про будь-яке зниження, навіть -0,01%.

Економіки таких гігантів вічно зростати не можуть. Тому є періодичність глобальних криз. Галузеві кризи можуть відбуватися частіше, аніж раз у 10 років.

Ю. Курза:

— Циклічність криз пов'язана з відсотковою (дорожчі чи дешевші гроші) та монетарною (більше чи менше ліквідності) політикою ФРС США і курсом долара залежно від цього. Окрім падіння ВВП, ознаками кризи є дефолти, зростання боргу, безробіття, падіння міжнародної торгівлі, девальвація. Так було, з деякими відмінностями, в середині 1990-х, середині 2000-х років, і тепер до того йде. Українські кризи були наслідком світових, а також некомпетентності НБУ. Вони проявилися у падінні експорту, ВВП, зростанні дефіциту бюджету, державного боргу.

То коли можлива наступна глобальна криза?

Ю. Курза:

— Вона фактично вже почалася і світ поступово втягується в неї. Валютні обвали в Аргентині, Туреччині та інших країнах свідчать про це. Основні причини — дві. Перша — це дії США (репатріація інвестицій, підвищення ставки ФРС, стерилізація грошової маси продажем активів із балансу ФРС), що спричинили зростання індексу долара (крім 2017 року). Друга, яка ще проявиться, — це протекціоністські дії Америки. Вони призведуть до кризи міжнародної торгівлі, а через неї — до внутрішніх криз у різних країнах. Ці торговельні війни можуть спричинити більшу регіоналізацію світової економіки. Також існують віддалені ризики фінансової кризи у США, де поряд із бульбашкою іпотечних кредитів виникли бульбашки освітніх та автомобільних позик.

О. Устенко:

— Бачимо значне переміщення капіталу з країн, ринки яких розвиваються, у більш стабільні економіки. Очікується, що ФРС буде піднімати ключові ставки, долар дорожчатиме. На цьому фоні девальвують національні валюти. Наприклад, турецька ліра з початку травня втратила приблизно 15% вартості. Туреччині довелося підвищити процентну ставку з 13,5% до 16,5%. До 40% річних загнала ставки вгору Аргентина, котра змушена була звернутися за допомогою до МВФ. Таке переміщення капіталу відбувається напередодні великих криз.

У цьому світі багаті, заможні, сильні країни намагаються вирішувати свої проблеми за рахунок всіх інших. Свідченням цього є запровадження Штатами додаткових мит із 1 червня на імпорт сталі та металу з ЄС, Канади, Мексики.

Ще одна величезна проблема — борги. За даними МВФ, заборгованість сучасних держав і корпорацій сягнула рекордної позначки — 162 трильйони доларів або приблизно 225% світового ВВП. І це, передусім, борги розвинутих країн! Скажімо, борг Італії зріс до 130% ВВП. Це несе багато ризиків для світової економіки.

Є. Пенцак:

— Можливо, буде не глобальна криза, а чергова стагнація європейської економіки. Рівень безробіття серед молоді в країнах Європи залишається високим. Європейське суспільство звикло до надмірної стабільності, почалися процеси інфантилізації дорослого населення. Немає причин змінюватись, боротись, вдосконалюватись...

Що може відвернути глобальну кризу?

Ю. Курза:

— Кризи не буде, якщо ФРС стане послаблювати долар та насичувати ринки ліквідністю, а Трамп відмовиться від протекціоністської політики в міжнародній торгівлі. Але, на мою думку, навряд чи це відбудеться.

Якщо світ накриє чергова криза, яка небезпека для України?

Ю. Курза:

— Україна може постраждати більше за інших. По-перше, у нас недиверсифікована та відстала економіка, повністю залежна від експорту та імпорту. Вона не може самостійно забезпечити своє споживання, а тому дуже чутлива до валютного курсу, падіння експорту та імпорту.

По-друге, НБУ та уряд через свою неадекватність не розуміють ролі валютного курсу для української економіки, не усвідомлюють, що вчасна девальвація при настанні кризи — єдиний засіб порятунку. Вони налаштовані на стримування девальвації, за що потім доводиться платити більш глибокою девальвацією, падінням ВВП та втратою резервів. Нещодавні висловлювання Якова Смолія про застосування валютних обмежень у разі кризи свідчать саме про те, що всі помилки минулого повторяться.

Якщо долар зростатиме, а ціни на український експорт, зокрема, на зерно та чорні метали, які займають 22,6 і 14,1% у товарній структурі зовнішньої економіки, падатимуть, то восени Україну чекатимуть проблеми від падіння експорту та девальвації. І що довше стримуватиметься необхідна девальвація, то важчі будуть наслідки для економіки, бюджету та державного боргу.

Є. Пенцак:

— Україні потрібно буде віддавати борги, ми не зможемо перекредитуватись, процентні ставки зростуть, країна опиниться на межі дефолту.

Час працює проти України. Нас і далі сприймають на Заході як terra incognita, західний бізнес не хоче сюди заходити. Якщо ми не створимо умови функціонування відкритої економіки, не реформуємо корумповану судову систему, то шанси інтегруватись у світову економіку будуть мізерними.

З іншого боку — Україна вже багато років у кризі. І це не тільки загрози, але й великі можливості. Криза змусила український бізнес шукати нові напрямки і ринки. Спершу ми перестали надіятись на державу, а тепер молоді українці стали робити ставку на себе та свої здібності. Це відкриває для нас великі можливості. Креативність, генерація нових ідей — єдиний шлях до успіху в ХХІ столітті.

Леся ЯСИНЧУК, фото Reuters

„Експрес” № 25 (9793) 21 — 28 червня 2018 року

Зміст