Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Я — сучасна християнка

Зміст

У цьому колегіумі навчаються лише дівчата: заняття розпочинають і завершують молитвою, студіюють Святе Письмо і разом ходять до церкви

Що змушує підлітків обирати такий навчальний заклад?

Я — сучасна християнка 1

По восьмій ранку учениці колегіуму поспішають на заняття.

Колегіум для дівчат “Знамення” працює у селі Зарваниця, на Тернопільщині, вже 10 років. Я приїхала сюди наприкінці навчального року. Учениці саме готувалися до ЗНО. Зізнаюся чесно, я думала, що вихованиці закладу налаштовуються на аскетичний спосіб життя. Але колегіум зруйнував чимало стереотипів. Дівчата — сучасні, прогресивні, збираються вступати у вищі навчальні заклади. І, за словами викладачів, мають чудові шанси скласти всі предмети на відмінно.

“Бог задоволений мною”

“У мене часто запитують: чому я обрала навчання саме в цьому колегіумі? Це — християнський заклад, тут — суворі правила, — каже одинадцятикласниця Мар'яна. — Та для мене християнство — це не клітка, а напрям для розвитку. Коли я жила вдома, мені було важко дотримуватися усіх Божих правил. То довго гуляла, прийшла пізно і не помолилась. То проспала і не відвідала вранішню літургію у церкві. А тут я відчуваю, що роблю усе правильно. Не пропускаю молитви й служби, бо вони — в розкладі нашого дня”.

Мар'яна — у стильному одязі, з манікюром та макіяжем. “Від нас не вимагають аскези. Бог задоволений мною, коли я не роблю того, що він казав не робити”, — впевнена дівчина. Вона готується до вступу в медичний виш — хоче стати лікаркою.

“У нас проживають 42 учениці, з них 15 — випускниці. Із ними працюють 16 вчителів. У школі є один 10-й і один 11-й класи”, — розповідає директорка Марія Миськів. Заходимо в аудиторію, де навчаються дівчата. На партах поруч зі звичними підручниками бачу Новий Заповіт. У “Знаменні” студіюють греко-католицькі постулати.

“Наші учениці вивчають усі шкільні предмети за програмою Міністерства освіти і науки та отримують сертифікат державного зразка, фінансування у нас теж державне, — пояснює пані Марія. — У закладі дівчата вивчають англійську, польську та німецьку мови. Крім цього, маємо декілька особливих предметів: християнську етику, рукоділля, психологію подружніх стосунків”.

Дрібка солі, проскурка і новий заповіт

Навпроти класів — капличка. Тут відбувається свята літургія раз на тиждень, а в інші дні дівчата приходять сюди зі своїми турботами. Поруч із входом до каплички — великий рушник, вишитий лише частково. “Кожен випуск на згадку про себе залишає фрагмент орнаменту”, — пояснює директорка.

Над рушником — великий прапор із підписами. Це — від бійців з фронту, яким дівчата надсилали паски. Під прапором висять мішечки — подарунок 10-класниць випускницям. Усередині — дрібка солі, проскурка і Новий Заповіт.

Дівчат привчають до дисципліни. “Ми прокидаємося о 7.10, йдемо на руханку, опісля снідаємо. О 8.30 розпочинаємо заняття — з молитви. Уроки закінчуються о 15.15, теж молитвою”, — розповідає пані Марія.

Заглядаю у клас інформатики, нині дівчата вивчають “Фотошоп”. Йдемо далі. Навпроти — майстерня зі сучасними швейними машинками. Є спортивний зал із модерними тренажерами, а також зал для репетицій музичного ансамблю.

Кімнати дівчат — на другому поверсі. Живуть тут по четверо. Крім двоповерхових ліжок, у кожній кімнаті — тумби, стіл зі стільцями і шафа. Поруч — кімната виховательки, вона завжди ночує з ученицями.

Через подвір'я, засаджене квітами та ялинками, йдемо до трапезної. Скоро обід. На столах парують тарілки з картоплею та куркою, стоять склянки соку. Годують учениць 4 рази на день. Харчування, як і проживання, в колегіумі безплатне.

“Стосунки з чоловіками — це важливо”

Знайомлюся з Юлею. Вона мріє вивчитися на педагогиню. “Мені здається, я вже знайшла себе”, — каже.

Аліна — шанувальниця фільмів про кохання. “Раніше частенько їх дивилася, — згадує. — Подобається спостерігати за красивим коханням, доки шукаю своє. Та спершу хочу вивчитись, стати професіоналкою, а коли міцно стоятиму на ногах — створю сім'ю. Вирішила вчитися у колегіумі, бо тут дають багато практичних знань. Часто чую, що люди скаржаться: математику розуміють, а пришити гудзик — не вміють. А ми ж тут і шкільну програму добре освоїли, і шити навчилися, і мило самі робимо, і косметику. Фактично — я вже самостійна”.

Деякі учениці перебувають у стосунках із хлопцями, педагоги їх від цього не відмовляють. “Мене часто запитують, коли вийду заміж, — каже Аліна. — Знайомі чують, що в колегіумі вчать психології стосунків, то й вирішують, що з нас готують ідеальних дружин. Але стосунки жінок з чоловіками і чоловіків з жінками — величезна частина життя. Я не розумію, чому в інших закладах цього не викладають, це ж так важливо!”

У квітні “Знамення” святкувало 10-річчя, приїхали майже всі випускниці. “Хто зі своїми дітками приїхав, хто кар'єрою хвалився, — зауважує директорка. — Усі виросли сучасними прогресивними жінками з Богом у серці”.

Насамкінець розпитую, кого приймають на навчання у колегіум і чи треба складати іспити.

“Беремо на навчання дівчат, що закінчили 9 клас, — пояснює пані Марія. — Вони пишуть диктант, складають тести з української літератури та історії України. На співбесіді дізнаємося про їхні інтереси, захоплення та таланти”.

Охочих вступити у заклад щороку більше. Торік замість 20 зарахували аж 27 дівчат. І вже за місяць до колегіуму прийдуть нові підлітки — вчитися бути сучасними християнками.

Інна КУЧЕР, фото авторки

„Експрес” № 22 (9775) 31 травня — 7 червня 2018 року

Я — сучасна християнка 2

Капличка. Сюди дівчата приходять, коли потребують молитви.

Зміст