Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Миротворці на Донбасі: без солдатів НАТО

Зміст

Така умова прозвучала від Володимира Путіна на зустрічі з Ангелою Меркель. Про що ще говорили політики?

Суперечностей у сторін щодо миротворчої місії ООН на Сході України залишається чимало.

Докладніше про це — у розмові з Євгеном Ярошенком, експертом аналітичного центру “Дім демократій”, та Олегом Саакяном, політологом.

Чому Кремль наполягає на тому, щоб у миротворчій місії не було військових із країн НАТО?

О. Саакян:

— Це один з імовірних проектів. Його пропонували і екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, і російська сторона, і різні дипломати на міжнародних полях. Ідеться про те, що одночасно відбувається відмова і від миротворців з країн НАТО, і з країн ОДКБ (до Організації договору про колективну безпеку входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан. — Авт.). Таким чином нібито хочуть позбавити можливості впливати на ситуацію і Захід, і Росію.

Участь у миротворчій місії можуть брати війська таких держав, як Австрія, Швейцарія, а також Бразилія, Аргентина, Індія.... Серед них і ті, що більш-менш наближені до Заходу, і більш-менш наближені до Росії.

Поки що складно сказати, чи такий варіант задовольнить Україну. Важливо, наскільки буде витриманий баланс із погляду наближеності країн до того чи того полюса ухвалення рішень. Наприклад, Іран чи Азербайджан не входять до ОДКБ, але при цьому очевидно, що більше тяжітимуть до РФ. Москва має більше інструментів впливу на ці країни, ніж, умовно кажучи, на Чилі.

Є. Ярошенко:

— Зазвичай миротворчий контингент ООН формують такі держави, як Бангладеш, Індія, Пакистан, Уганда, Кенія, Сенегал. Здебільшого це країни Азії, Африки та Латинської Америки. Однак питання того, які держави входитимуть до миротворчої місії, — вторинне або навіть третинне.

Які камені спотикання залишаються?

О. Саакян:

— Наразі немає цілісного бачення щодо того, який мандат повинна мати миротворча місія на Донбасі: як входитиме у зону конфлікту, де розташовуватиметься, які функції виконуватиме. Москва наполягає на розміщенні миротворчої місії на лінії розмежування між Україною та окупованими територіями. Однак це — сценарій нашої капітуляції.

На щастя, на Заході розуміють, що таке розміщення миротворчої місії не розв'яже воєнного конфлікту, а навпаки, поглибить його. Тому згаданого варіанта навіть не розглядають, про що неодноразово заявляв представник США щодо України Курт Волкер.

Є. Ярошенко:

— Росія зацікавлена в тому, щоб миротворча місія вписувалась у контекст Мінських домовленостей. Україна ж наполягає: якщо ця місія і має вписуватись у Мінські угоди, то в контекст безпекових положень, а вже потім може йтися про виконання політичних пунктів.

Тут немає компромісу. Єдине, що може допомогти, — розробка дорожньої карти з покроковим виконанням угод. Але не все так просто. Тому що Росія намагатиметься прив'язати можливість перебування миротворців на тимчасово окупованих територіях до певних політичних поступок з нашого боку. Україна ж менш ніж за рік до виборів навряд чи піде на такі поступки.

То чи можемо сподіватись на те, що миротворча місія таки запрацює на Донбасі? Коли це може відбутися?

О. Саакян:

— Без глобальної зміни балансу сил — між Україною та Росією і Росією та Заходом — говорити про те, що одна зі сторін піде на поступки і буде реалізовано один зі сценаріїв запровадження місії, важко. У кращому разі місія може з'явитися через рікпівтора.

Є. Ярошенко:

— Навіть якщо буде ухвалено рішення про миротворчу місію у рамках нормандської четвірки і потім буде відповідна резолюція Ради Безпеки ООН, знадобиться мінімум 3—6 місяців для реалізації рішення. Я думаю, що домовленість у рамках нормандської четвірки може бути не раніше ніж наступного року. Сподіватися ж на якийсь прогрес у перемовинах найближчим часом не доводиться.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ

„Експрес” № 21 (9769) 24 — 31 травня 2018 року

Зміст