Новини і автомобілі
Контактний телефон: ...

Ліки, які не лікують

Зміст

Приголомшлива статистика МОЗ: 50 відсотків усіх медичних препаратів на ринку в Україні не мають доведеної ефективності

Часто такі засоби — це звичайний розведений цукор

Торік населення України придбало ліків на 70 мільярдів гривень. Але здоров'я додалося далеко не всім. Адже, за даними МОЗ, половина всіх препаратів, які вживали люди, не має доведеної ефективності.

Ліки, які не лікують 1

Проблема передусім у тому, що більшість довіряє рекламі лікарських засобів — по телебаченню чи в інтернеті. Візити до медиків люди нехтують і займаються самолікуванням. За даними Міністерства охорони здоров'я, 90% усіх ліків українці купують в аптеках та приймають їх удома, не консультуючись з лікарем.

Днями мені зателефонувала давня подруга і здивувала своїм проханням: “Може, порадиш, які купити ліки проти ревматизму? Руки крутить так, що ночами вию від болю! Порадь якісь дієві таблетки, мазі чи навіть уколи, може, чула?”

“Дорогенька, та тобі спершу треба до лікаря, а не в аптеку! — почала я. — Ану ж то не ревматизм? Ну як ти можеш ковтати таблетки без точного діагнозу?” “Не буду я в тих чергах до лікаря просиджувати”, — відрубала подружка.

Такі вони, українські реалії.

Чому українці більше довіряють своє здоров'я не лікарям, а рекламі? Чому ми не боїмося навмання купувати ліки в аптеках?

Про це дискутуємо з Віктором Сердюком, президентом Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів; Тарасом Чабаном, лікарем-кардіологом; Євгеном Гончаром, членом громадської ради при МОЗ України; Владиславом Онищенком, головою правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення; Сергієм Бранцем, експертом.

Чому наші хворі не звертаються спершу до лікаря, як це є в усьому світі, а біжать одразу в аптеку купувати ліки?

Є. Гончар:

— Одна з причин — недовіра до системи охорони здоров'я. Рівень підготовки українських лікарів дуже часто кульгає. Тому людина, не довіряючи медику, зазвичай обирає інший шлях — прямує до аптеки й купує розрекламовані ліки, сподіваючись, що вони допоможуть їй позбутися проблеми зі здоров'ям. І навіть не задумується про те, що ефективність певного препарату не доведена.

Ліки, які не лікують 2

Що таке ліки з недоведеною ефективністю?

В. Онищенко:

— Це препарати, щодо яких немає науково обгрунтованих даних, що вони можуть лікувати певні хвороби. З'ясуємо на конкретному прикладі — лікування грипу. У нашому протоколі його лікування, як і в британському, написано, що є лише дві молекули, які можуть здолати грип, — це озельтамівір та занамівір. Утім в Україні ці молекули є у складі не кожного препарату.

Є. Гончар:

— МОЗ каже, що із 10 найпопулярніших препаратів, які найбільше купували пацієнти минулого року, лише 3 відносять до категорії основних лікарських засобів. Усі інші — симптоматичні та супутні препарати, або ж такі, що не мають достатньої бази ефективності.

В. Сердюк:

— Якщо МОЗ знає, що певні препарати справді неефективні, то нехай зробить на них відповідну наклейку на кшталт “ефективність цих ліків не підтверджена”, і тоді ніхто їх не купуватиме. Люди купують неефективні ліки, бо вони представлені на ринку, їх активно рекламують.

То таки винна нав'язлива реклама лікарських за собів?

Т. Чабан:

— У нас реклама ліків справді дуже агресивна. Часто вона обіцяє вилікувати чи не від усіх хвороб. А наші люди нерідко хочуть вірити у диво, коли випив капсулу — і вже здоровий.

Які ліки найчастіше підробляють? Найбільш розрекламовані. Як-от фестал, ефералган, доларен, омез, уролесан, ессенціале, мілдронат, кетанов, мезим форте, но-шпа. Фактично, іноді люди витрачають мільярди гривень на “пустушки”, підробки.

С. Бранець:

— І більшість навіть не підозрює, що нерідко засоби, в інструкції до застосування яких чорним по білому написано — “для лікування грипу та ГРВІ” — це не більше, аніж звичайний розведений... цукор. Так-так, не дивуйтеся. Йдеться про популярні на ринку препарати, як-от анаферон, енгістол, афлубін, оцілококцінум, які позиціонуються як пігулки проти вірусів.

Давайте розглянемо інструкцію до анаферону. Там пишуть: 1 таблетка містить антитіла до гамма інтерферону людини афінно очищені: суміш гомеопатичних розведень С12, СЗ0 та С200. Літера С означає соте розведення. А 12, 30 чи 200 — в якій степені це розведення, тобто скільки цих розведень. Якщо С200, то виходить, що концентрація діючої речовини у таблетці — 10 у мінус 400-й степені. Це — нонсенс. Фактично там міститься розведений цукор та інші допоміжні речовини. А діючої речовини — нуль!

В. Онищенко:

— Ще один приклад. Нещодавно друг привіз із Німеччини препарат Amway. У німецькій інструкції написано, що оскільки це гомеопатичний препарат, то ніяких показань до застосування він не має. Якщо візьмемо препарат того самого виробника, у цій же лікарській формі, але куплений у нашій аптеці, написано, що він лікує чимало хвороб. На якій підставі — також невідомо.

Як виправити цю ситуацію?

В. Онищенко:

— Сьогодні інформація про розкриття технічних випробувань лікарських засобів засекречена законом. Тому ми не можемо побачити, чи є реальна доказова база по багатьох ліках. Навіть лікарі не володіють інформацією про ефективність більшості препаратів.

Є. Гончар:

— Законопроект, що розробило МОЗ, забороняє не рекламу ліків, а маніпулювання інформацією про препарат та його властивості, розповідання людям того, що відсутнє в інструкції для застосування. Також він забороняє нетрадиційну народну медицину, яка не має доведеної ефективності, БАДи — біологічно активні добавки.

Нерідко можна почути, що лікарі прописують хворим зовсім непотрібні дорогі препарати...

Т. Чабан:

— Дуже великий відсоток лікарів бере участь у просуванні медичних препаратів. Фірми додатково доплачують їм за це. Усе разом й призводить до буму споживання неефективних ліків.

Леся ЯСИНЧУК, фото monitor.bg, фото Ярослава СТАНЧАКА

„Експрес” № 21 (9769) 24 — 31 травня 2018 року

Зміст