НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Лондон приструнчив Коломойського

Зміст

Олігарх програв “Нафтогазу” в британському суді

26 квітня Лондонський міжнародний арбітражний суд ухвалив арбітражне рішення у спорі за позовом міноритарних акціонерів “Укрнафти” проти “Нафтогазу”. Про це повідомляє пресслужба НАКу.

“Арбітри дійшли висновку, що ключові положення Акціонерної угоди між “Нафтогазом” і компаніями Ігоря Коломойського щодо корпоративного управління “Укрнафти” не підлягають виконанню, оскільки суперечать імперативним нормам корпоративного законодавства України”, — йдеться у повідомленні.

Зокрема, не підлягає виконанню частина статті 9 угоди, яка передбачає, що шість членів Наглядової ради “Укрнафти” обираються з числа кандидатів, запропонованих “Нафтогазом”, а голова “Укрнафти” та інші п'ять членів Наглядової ради — з числа кандидатів, запропонованих компаніями Коломойського, які є міноритаріями (мають менш ніж 50% акцій).

Ця стаття також передбачає, що персональний склад правління “Укрнафти” має затверджувати Наглядова рада “Укрнафти” на пропозицію голови правління.

Нагадаємо, у 2015 році три компанії — міноритарні акціонери “Укрнафти”, підконтрольні олігархові Ігорю Коломойському, — подали до “Нафтогазу” позов у Міжнародний арбітражний суд Лондона. Позивачі заявили, що з січня 2015 року “Нафтогаз” намагався захопити контроль над “Укрнафтою”, порушуючи акціонерну угоду.

Докладніше про суть спору — у нашій розмові з експертом з енергетичних питань Сергієм Куюном та політтехнологом Ярославом Макітрою.

Які корені у конфлікту між “Укрнафтою” і олігархом?

С. Куюн:

— “Нафтогаз” володіє контрольним пакетом акцій “Укрнафти” — 50% + 1 акція. 42% акцій належать структурам Ігоря Коломойського, а ще 8% — компаніям Littop Enterprises Limited, Dridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited, що зареєстровані в офшорній зоні на Кіпрі. Але приватні власники, хоч і мали меншу частину акцій, завдяки акціонерній угоді володіли ексклюзивним правом пропонувати загальним зборам акціонерів кандидата на пост глави правління “Укрнафти”. А вже він пропонував наглядовій раді інших членів правління.

Тобто Коломойський, власне кажучи, мав можливість контролювати “Укрнафту”. Але коли останніми роками держава разом з “Нафтогазом” узялася виправляти ситуацію, олігарх заявив про порушення його прав та подав позов до Лондонського суду. Однак той вирішив стати на бік НАКу.

Чи означає це, що тепер держава поверне “Укрнафту” під свій контроль?

С. Куюн:

— У держави тепер є всі можливості для цього. Це дуже важливо, адже заборгованість цієї компанії перед державним бюджетом перевищує 13 мільярдів гривень, а кошти з неї виводять на фірми Коломойського. Та основне питання полягає в тому, чи скористається держава цією можливістю.

А чому вона може нею не скористатися?

С. Куюн:

— Коломойський залишається впливовим гравцем на політичному олімпі. Він — власник медійного холдингу. Тому чиновники й політики побоюються його, тим більше, що наступного року — вибори.

Чи на цьому етапі Коломойський може домовитися з Порошенком?

Я. Макітра:

— Щодо конфлікту Коломойського з владою, то очевидно, що тепер відносини напружені. Нещодавно олігарх публічно передавав привіт Порошенкові, казав, що будь-хто буде наступним президентом, лише не він. І все ж у разі загострення конфлікту ризики високі і для Коломойського, і для теперішнього Президента.

Олігарх може дозволити собі вкладати гроші у виборчу кампанію, вести серйозну гру, змусити Порошенка домовлятися з ним. Тому на якомусь етапі можна чекати компромісу між ними, зокрема й щодо “Укрнафти”. Але, як варіант, протистояння може перерости в серйозну війну, зокрема, зі спробою вивести з-під контролю олігарха не лише нафтові активи, а і його медіаресурси.

Ірина КОВАЛЕНКО

„Експрес” № 18 (9755) 3 — 10 травня 2018 року

Зміст