НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Право на постріл

Зміст

Майданівцю Іванові Бубенчику загрожує довічне ув'язнення. Чи заслуговує на таку кару людина, яка застосувала зброю для самозахисту?

Затримання учасника Революції Гідності наробило великого галасу. 17 травня йому обиратимуть запобіжний захід у суді. Прокуратура просить про домашній арешт і носіння електронного браслета. Іван Бубенчик заявив, що браслет носити не буде і взагалі не розуміє, “як можна звинувачувати захисника народу”.

Нагадаємо, йому інкримінують замах на вбивство “беркутівця” і незаконне поводження зі зброєю. Бубенчик зізнався у пресі, що стріляв по “беркутівцях” 20 лютого 2014 року. За такі злочини (це статті 348 і 263 Кримінального кодексу) передбачено позбавлення волі на 9—15 років або довічно.

Чи є правові підстави для ймовірного суворого покарання Бубенчика? І у яких саме випадках людина має право застосувати зброю для самозахисту?

З'ясовуємо це у розмові з експерткою-кримінологом, кандидаткою юридичних наук Анною Маляр та одним з адвокатів родин Небесної сотні Павлом Диканем.

Наскільки виправдана, на ваш погляд, кваліфікація дій Івана Бубенчика? Чи мав він право на застосування зброї?

А. Маляр:

— Дії Бубенчика потрібно розглядати в контексті обставин, в яких вони були вчинені. У центрі столиці було мирно і спокійно, людина просто йшла вулицею і вистрелила у “беркутівців”? Ні. На той час “Беркут” уже штурмував Майдан, пересуватися Києвом було небезпечно, були випадки масового побиття мирних людей “беркутівцями”, смерті протестувальників.

У цих умовах дії Івана Бубенчика можна кваліфікувати як такі, що вчинені у стані необхідної оборони або у стані крайньої необхідності. Це був захист себе та інших людей від “беркутівцв”, які штурмували Майдан. Ключова помилка — розглядати дії Бубенчика окремо від тодішніх обставин.

П. Дикань:

— Якщо слідство доведе, що Бубенчик скоїв убивство, він буде змушений відповідати за інкримінованими йому статтями. Тим паче, сам підозрюваний казав, що стріляв у напрямку “беркутівця” і цілився безпосередньо у нього. Щоправда, суд може знайти пом'якшувальні обставини у ситуації, про яку йдеться, а отже, вирок може бути поблажливішим.

У яких саме випадках людина має право застосувати зброю для самозахисту?

А. Маляр:

— Згідно зі статтею 36 Кримінального кодексу України, необхідною обороною є дії, спрямовані на відведення суспільно небезпечного діяння. Для прикладу — якщо йдеться про посягання на здоров'я та життя особи, яка захищається, чи інших громадян, або ж про посягання на суспільний порядок та безпеку. Дії, вчинені у стані необхідної оборони, якщо не було перевищено її межі, є правомірними і не можуть бути підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності.

Кожна особа має право оборонятися від суспільно небезпечного посягання, незалежно від того, чи може вона уникнути цього посягання (втекти, сховатися і так далі) або ж звернутись до когось по допомогу. Не є перевищенням меж необхідної оборони застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Якщо Бубенчик буде засуджений за посягання на життя правоохоронців, його слід вважати політичним в'язнем.

Чому так вважаєте?

— 27 лютого 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про індивідуальну амністію політичних в'язнів. За цим законом, від відбування покарання було звільнено 42 особи. Серед них — і Віталій Запорожець зі Семиполків на Київщині, засуджений за вбивство майора міліції, який тероризував його односельців.

У випадку з Бубенчиком маємо боротьбу не з одним працівником правоохоронного органу, а зі системою, яка тероризувала всю країну. Якщо нинішня влада вважає, що за вбивство одного міліціянта, який тероризував все село, не можна карати, бо це політична репресія, то людина, яка захищала всю країну від системи, тим паче має бути визнана політичним в'язнем.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ

„Експрес” № 18 (9755) 3 — 10 травня 2018 року

Зміст