НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Велика боргова яма

Зміст

На кожного українця, що працює, припадає в середньому 128 тисяч гривень коштів, які винна кредиторам держава

За даними Світового банку, у найближчі три роки уряд та НБУ мають виплатити зовнішнім кредиторам понад 16 мільярдів доларів. Це сьома частина доларового ВВП України, який минулоріч становив 112 мільярдів доларів.

Велика боргова яма

Аналітики Світового банку наголошують: щоби розплатитися за цими боргами, країні потрібно залучити на зовнішніх ринках щонайменше 8 мільярдів доларів.

— Зовнішні борги почали збільшуватися десять років тому, — каже Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників при Кабміні. — На кінець 2008 року Україна мала дуже низький рівень боргового навантаження — 18,6 мільярда доларів, або 12% тогочасного ВВП. Золотовалютні резерви тоді становили 32 мільярди доларів, тобто вдвічі перевищували рівень боргу. У 2009 році частково через девальвацію гривні боргове навантаження зросло до 33% ВВП. У 2013 році борг становив уже 41% ВВП, у 2015-му — понад 80%, у 2017-му — 71% ВВП.

Наразі рівень державного та гарантованого державою боргу в Україні сягає 2,068 трильйона гривень. Працює у нас лише 16,2 мільйона громадян. На кожного з них припадає близько 128 тисяч гривень боргу. При середній зарплаті 7104 гривні на місяць потрібно понад 18 місяців відпрацювати, щоби розрахуватися з державними боргами!

Чому ми накопичили так багато боргів? Кому і скільки маємо віддати?

П. Кухта:

— До кінця поточного року Україні треба виплатити 3,8 мільярда доларів. Наступного року сума виплати зросте до 5,81 мільярда, у 2020-му — до 6,75 мільярда доларів.

— Останні десять років зовнішній борг зростає на 3—4 мільярди долари щорічно, — коментує економіст Віктор Скаршевський. — Лише минулого року він збільшився на 3,4 мільярда. Причина проста — українська економіка дефіцитна, споживає більше, ніж виробляє. Тільки від МВФ з 2014 року ми отримали 13,3 мільярда доларів кредиту. У наступні два роки Україна має повернути Фонду 4,5 мільярда доларів (2,5 млрд — цього року, ще два — наступного). У першому кварталі Нацбанк виплатив МВФ 600 мільйонів доларів.

Чи має Україна можливості впоратися із такими боргами?

В. Скаршевський:

— Є кредитна програма між Україною та МВФ на 17,5 мільярда доларів. Україна отримала від Фонду 9 мільярдів. Якби МВФ надав ще 8,5 мільярда, то у нас не було б кризи із віддаванням боргів на цей рік. Але максимум, що ми можемо сподіватися від МВФ цього року, — це 2 мільярди доларів. Найімовірніше, їх Фонд надасть, щоб уряд зміг виплатити йому старі кредити.

Зрештою, цей рік Україна може пережити без зовнішнього фінансування, ні МВФ, ні Світовий банк не дадуть коштів. Просто резерви Нацбанку зменшаться із 18 до 14—15 мільярдів доларів до кінця року. Це не критично. Проблеми можуть бути у 2019 — 2020 роках. Бо на ці роки потреба у валюті буде набагато більшою, а негативне сальдо торговельного балансу зростає, з 2015го по 2017 рік воно збільшилося до мінус 9 мільярдів доларів. Цей мінус можна фінансувати лише за рахунок прямих іноземних інвестицій, але їх останніми роками надходить не більше як 1—1,5 мільярда доларів. Так, можна виходити на міжнародні ринки капіталів, але це дорого. Торік Україна взяла позику під драконівські 7,5%.

Золотовалютних резервів на наступний рік, а тим більше, на 2020-й не вистачить. Ніхто Україну наступного року кредитувати не буде, бо матимемо дві виборчі кампанії, а звідси — політична турбулентність, невпевненість.

П. Кухта:

— 3/4 державного боргу — у валюті. Це тиск і на резерви, і на гривню, і на публічні фінанси. Такий великий борг стримує економічне зростання, адже на його обслуговування віддаємо стільки ж, як на армію, — щорічно понад 4% ВВП. Це міна сповільненої дії.

І що робити? Як її знешкодити?

П. Кухта:

— Якщо не продовжимо співпраці з МВФ, то буде дуже важко. Бо МВФ є якорем, до якого прив'язаний доступ України до фінансових ринків. Також до програми МВФ прив'язані й інші програми, які безпосередньо фінансують бюджет. Треба докласти всіх зусиль, щоб поновити співпрацю з МВФ, зокрема, провести реформи, на яких наполягає Фонд.

В. Скаршевський:

— Уряд мав би взятися за реструктуризацію зовнішнього боргу. Бо для економіки, що зростає на 2—2,5% щороку, платити 4 — 5% за обслуговування позик — непосильний тягар.

Із 2021 року на нас чекає ще один сюрприз — початок виплат боргів за так званою реструктуризацією Яресько. Ймовірно, що ми віддаватимемо гроші зовнішнім кредиторам аж до 2040 року. За цей час Україна має виплатити 33—40 мільярдів доларів, з них 12 мільярдів — лише за те, що вони списали нам 3,6 мільярда. Треба ініціювати перегляд цієї реструктуризації, бо це дуже невигідно для нашої економіки.

Якщо кредитори побачать, що Україна не може обслуговувати борг, що немає жодних додаткових джерел фінансування, то в них не буде вибору — вони погодяться на реструктуризацію, навіть під низькі відсотки і на тривалий період.

Леся ЯСИНЧУК, фото bilahata.ne

„Експрес” № 16 (9743) 19 — 26 квітня 2018 року

Зміст