НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Великдень наших предків

Зміст

Ми зібрали найдавніші традиції святкування Пасхи в Україні. У багатьох селах їх дотримуються досі

Уже цієї неділі люди радісно вітатимуть одні одних словами “Христос воскрес!” — ми святкуватимемо Воскресіння Господнє. А як відзначали Великдень наші предки? Про давні традиції та звичаї розпитуємо етнографиню Стефанію Гвоздевич.

Як наші пращури проводили передвеликодній тиждень?

— Це був сакральний час. Багато обрядів стосувалося Чистого четверга. Цього дня люди старалися якомога раніше прокинутися, аби встигнути усьому дати лад. Також була традиція купатися з самого ранку. На Чорнобильщині, до прикладу, казали: “В цей день ворон купає своїх дітей”. Вважалось, що треба встигнути раніше за нього — особливо тим, хто хворий. Потім воду, в якій люди купалися, виливали на роздоріжжі, приказуючи, щоб дорога забрала хворобу. І вважалось, що у Чистий четвер краще не ходити на роздоріжжя — аби ніяка недуга не вчепилася.

Колись у Чистий четвер кололи кабанів — наші предки вірили, що якщо цей день чистий, то і сало, і м'ясо будуть добре зберігатись. А ще цього дня запікали сіль — її клали до великоднього кошика.

А коли пекли паску?

— У поліщуків був звичай у Чистий четвер — “діжа йде до сповіді”. Хлібну діжу шкребли, чистили, мили, а потім обв'язували рушником чи червоною стрічкою і виставляли на ушулу — стовп, до якого кріпили ворота. Там діжа стояла “допоки сонце не поблагословить”.

Тільки тоді вже в ній розчиняли тісто на паску. Взагалі у деяких регіонах паску пекли навіть у п'ятницю — зокрема, у Східній Україні. В інших регіонах у п'ятницю (нагадаю, це день, коли Ісуса розіп'яли на хресті) не пекли пасок, бо “хата може загорітись”. Хто не встигав у четвер, то пік у суботу. Звісно, перед тим, як пекти паски, господиня одягалась у чисте та молилась.

Які ще цікаві традиції були?

— У ніч проти неділі розпалювали вогнища — вважалось, що вогонь має очищувальну силу. Старались спалити сухі гілки дерев, бо “там сидить нечистий”. У неділю всі йшли до церкви на службу. Святили солонину, шматочок ковбаси, сир, яйця, масло, буряк з хроном, сіль. Дехто — ладан. А той, хто знався на ворожіннях, міг і ніж святити. Яйця на освячення брали обібрані, у три святкові дні саме з них починали святкову трапезу.

Які були розваги на великодні свята?

— Особливо любили цей час діти, адже могли вільно бити у дзвони цілий день. А ще бавились у різні ігри з писанками, наприклад, били яйця одне до одного — чиє залишиться цілим, той переміг. Або ж пускали яйце з горбочка: знову ж таки, перемагав той, чия писанка залишалася цілою. Також співали гаївки, водили хороводи.

До речі, юнак, який вподобав дівчину, на Великдень співав під її вікном риндзівку — пісню за типом колядки. Якщо юнці сподобалась пісня, вона дарувала хлопцеві писанку.

Олена КОВАЛЬСЬКА

„Експрес” № 14 (9735) 5 — 12 квітня 2018 року

Зміст