НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Мрія про Самостійну Україну

Зміст

31 березня — 145 років із дня народження Миколи Міхновського. Про боротьбу та ідеали ідейника української держави

Саме Микола Міхновський був першим, хто письмово обґрунтував ідею незалежної української держави. Він про неї мріяв і заради неї жив.

Докладніше — у розмові з Романом Ковалем, президентом Історичного клубу “Холодний Яр”.

Микола Міхновський відомий насамперед як автор маніфесту “Самостійна Україна”. Про що в ньому йдеться?

— Про боротьбу за суверенну й неподільну Україну — від Сяну до Кубані, від Карпат до Кавказу. У тому маніфесті розвінчувались Переяславські угоди. Юрист Міхновський, проаналізувавши зміст, довів їх неправочинність. І водночас висловив таке міркування: якби ті угоди й були правочинні, то наша ненависть до росіян за їхнє знущальне та експлуататорське 250-літнє панування над українським народом дає підстави знехтувати цей документ.

Думки Міхновського багато хто сприйняв на сміх. У лютому 1900 року, коли їх озвучили в Полтаві, мало хто вірив у Самостійну Україну — все-таки існувала така потуга, як Росія. Проте її поразка у війні з Японією показала: та імперія — колос на глиняних ногах! Ця поразка призвела до революції 1905 року, котра передувала українській революції 1917-го.

Крім “Самостійної України”, Миколі Міхновському належать і “Десять заповідей”...

— Так, він написав їх для Української народної партії, яку заснував. Серед заповідей — усюди і завжди говорити українською, не обкрадати власний народ і не працювати на росіян, допомагати землякам, не брати за жінку чужинку, щоб “твої діти не були тобі ворогами”. Також серед “заповідей” Міхновського — “не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів”. Ці слова не втрачають актуальності.

А чому його називають творцем української армії?

— Навколо Миколи Міхновського об'єднались творці клубу імені гетьмана Павла Полуботка. Вони взялися не за українізацію російської армії, як закликали Петлюра, Винниченко та Грушевський, а за створення власної. Міхновський взяв участь у створенні двох перших полків українських збройних сил: полку імені Богдана Хмельницького (у народі їх назвали “богданівцями”) та гетьмана Петра Полуботка (“полуботківці”).

На початку липня 1917 року, коли в Петербурзі спалахнуло повстання більшовиків і влада Тимчасового уряду захиталася, “полуботківці” підняли повстання у Києві. Тоді захопили телеграф, банки, склади зі зброєю тощо. Микола хотів проголосити Самостійну Україну, але йому в цьому перешкодили Винниченко, Грушевський, Петлюра, тодішні автономісти...

Так Центральна Рада фактично зрадила “полуботківців”. Мало того — із в'язниць випустили росіян, керівників Києва, відтак повстання було придушено, а “полуботківців” заарештували. Самого ж Міхновського, на прохання тієї ж Центральної Ради, Тимчасовий уряд мобілізував до війська і як порушника відправив на румунський фронт.

Як склалася його доля?

— У травні 1924 року Міхновського знайшли повішаного в одній із київських садиб. При ньому була записка зі словами, що це — самогубство. А ще такі рядки: “І сюди круть, й туди верть. Однаково в черепочку смерть. Перекажіть моє вітання тим, хто мене пам'ятає. Ваш Микола”.

Думаю, це не був вчинок слабкої людини. Навпаки. Міхновський бачив, що його ідея Самостійної України розбивається, а влада чужинців добивала останні повстанські загони. Міхновський думав про еміграцію, але його не випустили. Він розумів, що не зможе тут жити.

Богдан КУФРИК

„Експрес” № 13 (9729) 29 березня — 5 квітня 2018 року

Зміст