НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Їхня мрія — Велика Румунія

Зміст

У Молдові активізувалися уніоністи — прихильники створення єдиної з румунами держави

Тисячі людей у Кишиневі вийшли минулої неділі на акцію, приурочену до 100-річчя приєднання Бессарабії до Румунії. Учасники заходу — йому дали назву Великі національні збори — підписали символічну декларацію про об'єднання Молдови з Румунією.

Ініціатором акції виступив “Альянс століття”, до якого входять уніоністські організації обох країн. Організатори зібрання заявили, що їх було приблизно 100 тисяч осіб. Поліція ж Кишинева нарахувала лише 7 тисяч.

Президент Молдови Ігор Додон засудив уніоністський рух, назвавши його маргінальним і радикальним проектом, здатним ще більше розколоти суспільство. Тим часом тамтешні громадські організації пообіцяли провести соціологічне опитування, аби з'ясувати ставлення населення до ідеї об'єднання з Румунією.

На чому базується ця ідея і чи можливе втілення такого сценарію у життя? Про це — у розмові з доктором історичних наук Іваном Патриляком, директором Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталієм Куликом та експертом з міжнародних питань Олександром Даниленком.

Яке історичне підгрунтя мають заклики уніоністів до відновлення Румунії у її старих кордонах?

І. Патриляк:

— По-перше, маємо розуміти, що сучасна Республіка Молдова — штучне утворення. Історична Молдова — це територія між річками Прут і Дністер. Тобто західна частина історичної Молдови нині входить до Румунії. У східній частині розташована так звана Республіка Молдова, яка утворилася внаслідок того, що 1940 року СРСР забрав ці території собі. Насправді це була не Молдова, а Бессарабія.

По-друге, відомо, що внаслідок російсько-турецької війни 1806—1812 років частина Молдови, власне Бессарабія, перейшла від Османської імперії Російській. До 1918 року вона була в межах Російської імперії, а потім — Російської республіки. Наприкінці Першої світової війни Румунське королівство, яке було членом Антанти, за наказом цього військового блоку зайняло території колишньої Бессарабської губернії Російської імперії. Саме цим подіям і була приурочена акція, яку днями провели в Кишиневі. Румуни розглядають ці події як возз'єднання єдиного етносу.

Наскільки серйозно ідею об'єднання сприймають у Румунії та Молдові?

В. Кулик:

— У Молдові завжди були уніоністські настрої — частина населення виступала за об'єднання з Румунією. У Румунії також поширюють цю ідею. Водночас у Румунії, зокрема серед молоді, є стійке розуміння, що Молдова їм не потрібна, що це валіза без ручки. Економіка країни не готова до поглинання Молдови — вона не потягне тих соціальних та економічних проблем, які можуть, як наслідок, з'явитися.

О. Даниленко:

— У Молдові єдиною політичною силою, яка підтримує у парламенті країни ідею об'єднання з Румунією, є Ліберальна партія. За неї в останні декілька років традиційно голосують від 8 до 15% громадян. Інші проуніоністські політичні партії мають підтримку на рівні 1—2%. Переважна ж більшість у молдовському парламенті належить силам, які виступають проти об'єднання двох держав.

Румунія, безумовно, позитивно дивиться на ініціативу щодо об'єднання. І колишній президент країни Траян Басеску не раз публічно заявляв, що треба об'єднувати Молдову з Румунією. Але така позиція не має підтримки в Євросоюзі.

То чи може все-таки дійти до об'єднання Румунії та Молдови?

В. Кулик:

— На мій погляд, у найближчі десять років про це не може йтися. Стримувальним фактором тут виступає заморожений конфлікт у Придністров'ї. Не створюють умов для такого розвитку подій і потужні проросійські настрої у Гагаузії (автономному територіальному утворенні на півдні Молдови . Авт.) та самій Молдові.

І. Патриляк:

— Рівень життя у Румунії та Молдові нині кардинально різниться. Румунія виривається вперед. Що більшим буде той розрив, то привабливішою буде Румунія для молдован. Відповідно, може дійти до об'єднання. В історії можливо все...

Наталія ВАСЮНЕЦЬ

„Експрес” № 13 (9729) 29 березня — 5 квітня 2018 року

Зміст