НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...
111 років тому на вулицях з'явилися перші автомобілі, які мали спеціальні лічильники — таксометри. Це було в Лондоні, і відтоді 22 березня у всьому світі відзначають День таксиста. А коли таксі почали курсувати українськими містами, якими вони були та скільки коштував проїзд?
— Пальма першості належить Львову — там перші стоянки таксистів відомі з 1906 року, — розповідає дослідник автомобільної історії Володимир Вінник. — Ці таксі були спеціально спроектовані для перевезення пасажирів. Машини мали відкидний тент позаду, де сидів пасажир. Водій же сидів на маленькому кріслі, а біля нього було спеціальне місце для валіз. Із 1926 року у Львові використовували Citroen, згодом — Chevrolet польського складання.
У Києві таксі відомі з 1913 року, тут працювали авто американських марок Ford та Case.
— Яка була вартість проїзду?
— Сталої ціни за проїзд не було, про неї домовлялись із водієм. Проте вартість проїзду залежала від часу чекання, кількості пасажирів. У тогочасній рекламі читаємо: “Цены по договору, от 24 копеек верста”. Тобто треба було заплатити щонайменше 24 копійки за відстань трохи більшу за кілометр.
— Як можна було стати таксистом?
— До 1918 року в Києві були дві автошколи, в одній готували механіків, у другій — водіїв для панів. Ті шофери, які з якихось причин не могли втриматись у панів, переважно йшли в таксисти. Окремої ліцензії таксисти не мали, ліцензією володіла міська компанія, яка винаймала автомобілі.
— А коли в нас з'явилися таксометри?
— У 1932 році, коли як таксі стали працювати радянські ГАЗ-А — ліцензійні копії Ford А. Ці таксометри були американські, зроблені спеціально для радянського ринку — розраховані на рублі та копійки, і шкала у них була російською мовою.
— Скільки коштував проїзд у таксі в радянський час?
— З 1948 року вартість була 10 копійок за кілометр, з 1977-го — 20 копійок та стільки ж за подачу машини. До речі, з 1956 року можна було викликати таксі телефоном.
— А звідки прийшла традиція розпізнавальних знаків на машинах — чорно-білих “шашечок”?
— В 1920-х роках в Німеччині повії одягали чорні капелюшки і прикрашали їх стрічками із “шашечками”. У Берліні один власник компанії таксі мав чорні авто Benz. Щоби вирізнятись з-поміж інших машин запозичив чорно-біле шахове зображення — зробив “пояс” по цілій машині. Згодом цю ідею запозичили у багатьох країнах, адже так було легше розпізнавати таксі серед інших авто.
У Радянському Союзі популярний “пояс” заборонили після того, як Микита Хрущов довідався про походження зображення. Залишили “шашечки” лише на передніх дверцятах.
До слова, коли до таксопарку додались “Побєди”, їх фарбували в різний колір у кожному місті — у Москві їздили бірюзово-сині, у Києві — салатово-зелені. Також таксі мали зелений ліхтарик на вітровому склі — якщо він був увімкнений, це означало, що таксі вільне.