НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Грант для міністра Реви

Зміст

На розробку двох законопроектів Мінсоцполітики витратило стільки коштів, скільки вистачило б на написання декількох тисяч таких документів

Грант у розмірі 1 мільйон 300 тисяч євро отримала Україна від Швеції на створення пакета законів щодо домашнього насильства. Грошима розпоряджалось Мінсоцполітики. Про це ми дізналися із відповіді Міністерства соціальної політики на наш інформаційний запит.

Звісно, ця фантастична сума коштів — не з державного гаманця України. Утім 1 мільйон 300 тисяч євро — це шалені гроші від уряду Королівства Швеції. Чи використали їх доцільно? Ні, кажуть фахівці. Вони доволі критично відгукуються про використання гранта. Мовляв, за такі гроші можна написати декілька тисяч проектів законів — на дві три каденції Верховної Ради. А написали два...

Цей проект реалізовували майже два з половиною роки — з вересня 2013-го по лютий 2016-го. І розробили в його рамках... аж два законопроекти: “Про запобігання та протидію домашньому насильству” і “Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами”. Перший уже ухвалений, набув чинності 7 січня 2018-го. А другий лише зареєстрований у Верховній Раді. До речі, текст його займає аж... одну сторінку! Лише два абзаци: Верховна Рада постановляє ратифікувати конвенцію з таким-то застереженням...

На запитання, скільки осіб працювало над розробкою законопроектів, чіткої відповіді ми не отримали. У Мінсоцполітики лише повідомили, що робили це “спільно з представниками інших центральних органів виконавчої влади, громадськими організаціями, міжнародними та національними експертами Ради Європи”. Не розписали на наше прохання і статей витрат. Обмежились лише реченням про те, що “реалізація проекту передбачала проведення робочих зустрічей, семінарів та круглих столів за участю національних та міжнародних експертів”.

З'ясовуємо у фахівців, чи справді розробка законопроектів потребує таких витрат і стільки часу.

“Якщо це розробка масштабного нормативного акта на кшталт кодексу, який би системно змінював підходи в галузі, то потрібно декілька місяців або й років, десятки фахівців, експертиз, досліджень, значних фінансових ресурсів, — каже кандидатка юридичних наук Анна Маляр. — Написання законопроекту не потребує мільйонних витрат. Його може написати невелике коло фахівців.

Ще один цікавий момент: авторами ухваленого законопроекту виступають Кабмін і депутати Верховної Ради. А вони повинні писати за зарплату, а не за гранти. Їм держава за це платить. За гранти пишуть фахівці, яких залучають додатково”.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ

„Експрес” № 12 (9723) 22 — 29 березня 2018 року

Зміст