НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Ця робота — для роботів

Зміст

Зовсім скоро сотні мільйонів місць праці належатимуть розумним машинам. Які спеціальності перспективні для людини?

За даними Міжнародної організації праці, кількість безробітних у світі торік перевищила 200 мільйонів. Це 6% працездатного населення. В Україні ж кількість безробітних — понад 10%. Проте, за прогнозом директора Alіbaba Group Джека Ма, вже до 2030 року близько 800 мільйонів робочих місць можуть зайняти... роботи. Отже, за 12 років армія безробітних через роботизацію зросте вчетверо. Як протистояти цьому?

Ця робота — для роботів

— Відповідно до дослідження, оприлюдненого під час Всесвітнього економічного форуму, вже за два роки, тобто до 2020-го, через інноваційні технології зникне понад 5 мільйонів робочих місць, — каже Сергій Лапковський, доцент Національного технічного університету України “КПІ ім. Ігоря Сікорського”. — А до кінця цього століття 70% сучасних професій буде автоматизовано. Тобто роботи проникнуть в усі сфери життя. Вони займатимуться не лише фізичною працею, але й інтелектуальною. Вже навіть створено алгоритми Deep Learnіng (глибоке навчання), що передбачає самонавчання та удосконалення штучного інтелекту без участі людини. Саме це й пояснює масову автоматизацію професій.

Ну, це на Заході, а наскільки гостро питання безробіття з причини роботизації постане в Україні? І головне — коли?

— У нас засилля роботів стане відчутним на 10 років пізніше, ніж у Європі. Однак батькам нинішніх школярів уже слід замислитися над тим, як зароблятимуть їхні діти собі на життя.

Власне, чи є професії, де роботи не зможуть повноцінно працювати і, відповідно, саме на них слід орієнтуватися, обираючи фах?

— На думку вчених, що більш творчою є професія, то менше їй загрожує автоматизація. З огляду на це, усім людям доречно розвивати креативність, уяву, ініціативу, лідерські якості. А щодо конкретних професій, то актори, телеведучі, дизайнери, художники будуть затребувані в майбутньому. І хоча нині існують такі цифрові інструменти, як, скажімо, Photoshop, Іllustrator (для образотворчого мистецтва, фотографів) та FL Studіo, GarageBand (для музикантів), проте комп'ютерні технології ніколи не стануть головними у творчому процесі, бо тут потрібна креативна думка та імпровізація, притаманні лише людині.

Інша галузь, де залишиться homo sapіens, — професіональний спорт. Хоча штучний інтелект AlphaGo, створений Google, обіграв чемпіона Європи з гри у шашки Го (її вважають набагато складнішою, ніж шахи), втім людині не цікаво спостерігати за партіями та виступами роботів. А ще гуманоїд не зможе стати вашим інструктором з йоги.

Не дійде до засилля роботів у сфері охорони здоров'я, бо у спілкуванні з хворими важливо знати людську психологію, вміти приймати складні рішення. Крім того, ніхто не виключає ризиків збою в автоматизованій системі, отже, якщо ділянку лікарів повністю довірити роботам, то це призведе до виникнення складних юридичних проблем, позовів не лише до медзакладів, а й до виробників та програмістів.

Але насамперед людям доведеться програмувати і контролювати самих роботів, бо ж механізми й системи ламаються. Для цього потрібний дуже високий рівень знань, тому система освіти має докорінно змінитися.

Якою вона має бути?

— Традиційна школа із класами, партами, дошками вже не буде актуальною, — додає Наталія Шульга, професорка, експертка з освітніх питань “Реанімаційного пакета реформ”. — Руйнується поняття класно-урочної системи. Натомість з'являться простори, в яких відбуватимуться навчальні процеси в маленьких, середніх і більших групах. Дитина обиратиме свій шлях за допомогою вчителя-ментора, а не традиційного педагога...

У світі існують фантастичні навчальні методології, які нам доведеться освоювати. Для прикладу, система Монтессорі в дошкільній освіті. Така методологія зумовлює швидкий розвиток мовних, презентаційних, ігрових функцій тощо. Наразі в цьому плані лідирують приватні заклади.

С. Лапковський:

— Потрібно навчати молодих людей мислити самостійно, а не тримати їх у рамках, немов у прусській армії. Діти повинні уміти приймати рішення.

А чи зміниться перелік предметів?

— Вочевидь, так. Загалом у нас відбудуться такі ж зміни, як і в інших країнах. Наприклад, парламент Великобританії вже виступив за адаптацію системи освіти до ринку праці, що змінюється. На думку англійського комітету з науки і технологій, найбільшу увагу варто приділяти предметам, де машини не зможуть упоратися на 100% ще тривалий час. Який сенс школяреві отримувати навички, які виявляться неактуальними у майбутньому.

Цифрові спеціальності, як уже було згадано, стануть дуже затребуваними. В освіті слід віддати перевагу математиці, іноземним мовам, інформаційним технологіям. Зігнорувавши ці предмети, наша країна навряд чи потрапить у топ-10 найрозвиненіших держав світу.

До речі, міжнародні експерти підрахували, що через чотири роки в тій же Британії виникне попит на 2,3 мільйона працівників цифрових спеціальностей. Водночас, за статистикою Іntel, лише 10% тамтешніх шкіл пропонують бодай якесь навчання з комп'ютерами. А про Україну — годі й казати!..

Світлана ОЛІЙНИК, фото з архіву

„Експрес” № 5 (9685) 1 — 8 лютого 2018 року

Зміст