НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Кому вигідний цей RAB-тариф?

Зміст

Нововведення на ринку енергетики може відчутно вдарити по наших кишенях

Запровадила RAB-тариф Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її рішення набуло чинності після опублікування відповідної постанови в “Урядовому кур'єрі”, а сам тариф діятиме вже з квітня. Запровадження цієї системи тарифоутворення спричинило гострі дискусії: зможе чи не зможе вона працювати в нас ефективно, як це вплине на вартість електроенергії, чи вдарить по наших кишенях?

Кому вигідний цей RAB-тариф?

З'ясовуємо подробиці в розмові з Вікторією Войціцькою, секретаркою комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, і Андрієм Герусом, екс-членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Оплата державою електроенергії розподільчим компаніям за RAB-тарифом — це українське нововведення?

В. Войціцька:

— Ні. RAB (це скорочення від англійського regulatory asset base) започаткували у Великобританії, цю тарифну методику понад 20 років застосовують у Європі. Причому не тільки для електромереж, а й для інших видів інфраструктури, переважно транспортної.

А. Герус:

— Загалом це непогана система, бо реально може стимулювати інвестиції та кращу якість послуг. Але вся суть у деталях — у нас цей механізм запроваджують так, що назвати його прогресивним аж ніяк не можна. Власники обленерго отримають десятки мільярдів незаслуженого прибутку, а споживачі — підвищення витрат без покращення якості послуги.

Що ж це таке і як працює правильно, а не “по-українськи”?

В. Войціцька:

— Суть RAB-тарифоутворення справді проста. Держава хоче, щоби приватні компанії, які є власниками інфраструктури, вкладали власні кошти в її модернізацію. І для цього інвестора економічно стимулюють — держава гарантує повернення певного відсотка з вкладеної у модернізацію суми. Відповідно, всі задоволені.

Які ж проблеми з українським втіленням цього механізму?

А. Герус:

— Уряд сам у своїй заяві визнав, що “встановлені НКРЕКП однакові показники дохідності, і на стару, і на нову базу активів — 12,5%, призведуть до необгрунтованого зростання тарифів для промисловості, що безпосередньо позначиться на споживачах через зростання цін на товари та послуги”.

Щоби стимулювати власника до модернізації, реально відчутні доплати йому слід пропонувати за інвестування в оновлення основних фондів, а не доплачувати стільки ж за стару інфраструктуру, яку він колись купив за безцінь через домовленості з владою.

Нині 99% основних засобів обленерго створені не за гроші власників компаній, а за кошт споживачів електроенергії, що роками справно сплачували рахунки. То чому за це споживач тепер “заднім числом” має знову заплатити власникам обленерго?!

В. Войціцька:

— До слова, понад рік тому держава переоцінила вартість активів обленерго за новою методикою. І тепер вони офіційно коштують не ті копійки, за які їх реально купили олігархи, а в багато разів дорожче. І саме цю формальну зміну вартості приватизованих активів НКРЕКП використає як базу для нарахування 12,5% RAB-тарифу власникам обленерго! Як наслідок, нічого не інвестуючи в модернізацію основних фондів, власники розподільчих компаній отримають сумарно 30 мільярдів гривень додаткового, нічим не заслуженого прибутку. Щорічно!

І хто ж ці мазунчики долі?

— Незмінні обличчя “іконостаса” українського олігархату, які володіють більшістю українських обленерго: Суркіси, Григоришин, Ахметов, Коломойський.

Сума 30 мільярдів справді вражає. Ви можете обгрунтувати цю цифру?

— Усе просто. НКРЕКП пропонує перевести на RAB-тарифоутворення 11 обленерго (зокрема, Полтавське, Вінницьке, Чернігівське, “Київенерго”, “Дніпрообленерго”). Однак ці активи були куплені за заниженою вартістю. Наприклад, у 2012 році “Вінницяобленерго” приватизували за 0,35 млрд грн, “Дніпрообленерго” — за 1,3 млрд грн.

Фонд держмайна переоцінив “Вінницяобленерго” у 8,2 млрд грн і “Дніпрообленерго” — у 13 млрд. Загальна ж сума переоцінки всіх активів може перевищити 210 млрд грн. Відповідно, щорічний RAB-тариф становитиме 25 — 26 млрд грн. Додатково власники обленерго отримуватимуть прибуток у розмірі 5 млрд грн від амортизації на переоцінені активи. Підсумуємо, і у нас виходить навіть більше, аніж 30 млрд грн додаткового прибутку.

І виплати просто закладуть у тариф для всіх споживачів?

— Незадовго до виборів — не ризикнуть. Як виглядає, всі додаткові витрати внесуть у тариф для промисловості. Однак здорожчання електроенергії для підприємств автоматично зробить дорожчою їхню продукцію. І українці все одно додатково заплатять за це зі своєї кишені. Тож це чергова схема обдирання людей на користь олігархів.

І наскільки можуть зрости тарифи для промисловості?

А. Герус:

— Принаймні ще на 20%—30%.

Ще 12,5% власникам обленерго доплачуватимуть вже як компенсацію за нові інвестиції в енергорозподільчі компанії. Це простимулює їх вкладатися в оновлення?

В. Войціцька:

— Якби ж то! Якщо ми справді хочемо залучити інвестиції (особливо від іноземних інвесторів із їхніми новими технологіями), то повинні мати меншу ставку — до 2% — для старих активів на старій базі й більш як 15—17% — на нові інвестиції. Бо така середня ставка за депозитами в комерційних банках України. А 12,5% інвестора не зацікавлять. Маючи вільні кошти, йому вигідніше покласти їх під вищий відсоток на банківський депозит.

Андрій ГАНУС, фото УНІАН

„Експрес” № 5 (9685) 1 — 8 лютого 2018 року

Зміст