НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Вожді не поступаються

Зміст

Експерти пояснюють, чому в країні бракує нових лідерів, попри суспільний запит на них

Дві третини українців переконані: країна потребує нових політичних лідерів. І лише 18,8% вірять, що такі лідери вже є. Про це свідчать результати нового загальнонаціонального соцопитування фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова.

“Українці не довіряють старим політикам. Тому що вони не виконують тих завдань, реалізації яких від них сподівалися”, — пояснює Ірина Бекешкіна, директорка фонду “Демократичні ініціативи”.

“Рівень життя не поліпшується, не помітно істотних зрушень й на шляху подолання корупції. Національне антикорупційне бюро, Спеціальна антикорупційна прокуратура не показали достатньої ефективності, Генпрокуратура їм не допомагає, — додає Євген Бистрицький, доктор філософських наук, колишній виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”. — Потрібні докорінні зміни, та влада не має достатнього інтересу та компетенції, щоб це робити.

А чому в країні бракує нових лідерів, хоча люди потребують цього?

Є. Бистрицький:

— У нас немає соціальних ліфтів. Бракує комунікаційних механізмів просування нових політиків, способів робити їх упізнаваними. Приміром, навіть на добре організованих телевізійних ток-шоу зосереджуються переважно на популізмі та сенсаціях, а не на обговоренні важливих для країни проблем і способів їх розв'язання.

Зрештою, ті, хто у владі, не зацікавлені в появі нових лідерів. А системи, яка б працювала незалежно від їхнього бажання, немає. Майже всі партії в парламенті, крім деяких, — вождистського типу. І там також не народжуються нові лідери.

І. Бекешкіна:

— Чому люди не бачать нових політиків? Бо кого немає в телевізорі, того, вважайте, нема взагалі. А популярні телеканали належать олігархам. І вони розкручують того, кого потрібно.

Як коло нових лідерів можна розширити?

Є. Бистрицький:

— Потрібно створювати платформи, національні круглі столи. До них мають бути залучені ті, кого можна вважати авторитетними представниками суспільства. Маю на увазі людей, які не пішли і ще не йдуть в політику, але на основі певних цінностей, моральних принципів, демократичного контролю та експертних знань могли б пропонувати стратегічні рішення для виведення країни з того не найкращого соціально-економічного і суспільного стану, в якому вона опинилася.

Бо доки немає соціальних ліфтів, політики орієнтуються на популістські верстви. Вони не зацікавлені брати до уваги те, що для розв'язання деяких проблем у суспільстві потрібні системні дії, а не просто обіцянки — знизити тарифи, підвищити зарплати чи загалом зробити життя щасливим. Але очевидно, що й електорат ще не до кінця підготований, щоб побачити, хто пропонує серйозні рішення, а хто ні.

Ірина КОВАЛЕНКО

„Експрес” № 5 (9685) 1 — 8 лютого 2018 року

Зміст