НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Освітній колапс

Зміст

Вишам бракує коштів на опалення приміщень. Про астрономічну “комуналку”, вимушені канікули та обурення студентів і викладачів

Деякі вищі навчальні заклади продовжили студентам канікули через брак коштів на опалення приміщень. Своїх студентів чимало університетів країни чекають в аудиторіях ближче до весни. А цю двомісячну перерву одні називають дистанційним навчанням, а інші — вимушеними канікулами. І все — через брак коштів на опалення приміщень.

Освітній колапс

“Яке дистанційне навчання? Ми не вчимося до 26 лютого, повідомили у ректораті, завдань нам на ці канікули не давали, — розповідає Андріана, студентка четвертого курсу філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. — Сидимо вдома, витрачаємо час на нічогонероблення, а потім за два місяці — “біг пес через овес” — мусимо встигнути до сесії набрати потрібну кількість балів і пройти весь матеріал”.

“Дистанційне навчання? Без проблем! Але ось яка цікава річ. Я вчуся на платній основі — рік навчання коштує 31500 гривень. Власне, мої батьки заплатили гроші за те, щоб я навчався в університеті, а не вдома. А два місяці “дистанційного” навчання вартують моїм батькам 6300 гривень! Невже їх хтось поверне? — висловлює свою думку Андрій, що вивчає маркетинг в КНУ ім. Т. Шевченка. — Звісно, мені соромно просиджувати вдома батьківські гроші, тому влаштувався працювати продавцем-консультантом”.

Ситуація викликала хвилю обурення і серед викладачів. Адже всі розуміють, що така економія негативно позначиться на навчальному процесі.

“За двісті років історії мого університету припинення його роботи домоглася тільки одна людина — Адольф Гітлер. Тепер Петро Порошенко дуже близький до повторення цього “подвигу”, — написав у соціальній мережі, не приховуючи обурення, доцент НУ ЛП Богдан Стасюк. — “Львівська політехніка” на січень та лютий переходить на віртуальний режим навчання. Причина банальна: кожен день опалення нині, при плюсовій температурі, коштує університетові 200000 грн. Уже планують цю суму збільшити на 40%, а з настанням морозів взагалі треба буде множити на два. Звісно, півмільйона кожного дня університетові компенсувати ніхто й не думає і один з найрейтинговіших університетів країни іде в підпілля. Згадується запевнення Гройсмана, що підвищення цін на газ ніхто не відчує, бо будуть субсидії”.

Тим часом МОН оприлюднило офіційну позицію стосовно організації навчального процесу у вишах на фоні проблем з опаленням приміщень вищих навчальних закладів. “Згідно з чинним законодавством, за будь-яких умов, у тому числі кліматичних, заклад вищої освіти не може підміняти аудиторне навчання дистанційним. У закладах вищої освіти використовуються різні форми роботи впродовж року. Крім занять в аудиторіях — практика, підготовка курсових та дипломних робіт тощо. Заклад вищої освіти в межах власної академічної автономії може сам визначати послідовність, коли і які форми роботи будуть застосовуватись. Однак, як би заклад не структурував навчання, кількість запланованих аудиторних годин має бути одна й та ж. Тобто можливе перенесення позааудиторних занять на зимовий період, а аудиторних — на весняний та літній без втрат для навчання”, — йдеться у повідомленні.

Ну знаєте, називайте, як хочете — дистанційне навчання, перенесення занять, суть та сама.

Чому виші опинилися в такій ситуації?

Обговорюємо цю проблему з екс-міністром освіти Станіславом Ніколаєнком, ректором Національного університету біоресурсів і природокористування України, та Єгором Стадним, аналітиком освітнього центру CEDOS.

Чому деякі виші відправили студентів на тривалі канікули, а інші — перевели на дистанційне навчання аж до весни?

Є. Стадний:

— Причина банальна. За останні три роки ціни на енергоносії (газ та світло) зросли щонайменше втричі. А фінансування, яке мають університети, не підвищилося настільки, щоб покривати це підвищення вартості комунальних послуг. Ні держава не дає більше грошей, ні контрактники не приносять. Університети бояться встановлювати справедливі ціни на навчання, щоб не відлякати студентів, і дуже їх занижують. Тому кожен виш намагається якось викручуватися в цій ситуації.

Яку суму вищі навчальні заклади витрачають на “комуналку”?

С. Ніколаєнко:

— Наприклад, наш університет — 40 мільйонів гривень на рік — на опалення, на холодну та гарячу воду, електроенергію, вивезення сміття. Тепер газ нам коштує з ПДВ понад 11 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Бо виші платять за нього як промислові споживачі. І жодної субсидії на газ чи опалення ми не маємо.

Але ж плата за навчання в одному з найбільших та найпрестижніших вишів країни — КНУ імені Т. Шевченка — 40 тисяч гривень на рік, а на популярні спеціальності — ще вища. Невже і йому не вистачає коштів на опалення?

Є. Стадний:

— Вартість контракту там справді вища, ніж в інших навчальних закладах, та цей виш платить подвійну ставку своїм викладачам. Це з'їдає кошти контракту з високою ціною і більшого забезпечення від держави. Грошей на “комуналку” майже не залишається. Дехто звинувачує університети в тому, що не дбають за енергоощадність своїх будівель. Візьмемо той-таки КНУ імені Шевченка. Гуртожитки університету будували за часів
СРСР, коли газ коштував копійки. А сьогодні утримувати такі гуртожитки шалено дорого, і реконструкція коштує чимало.

С. Ніколаєнко:

— От виші звинуватили в тому, що на депозитах тримають майже 8 мільярдів гривень. Мовляв, знімайте їх з рахунків та платіть за опалення. Та якщо не економити на опаленні тепер і не класти на депозит ці кошти, не буде з чого виплачувати зарплату працівникам.

Як позначиться це на навчальному процесі? У деяких вишах запровадили дистанційне навчання. Наскільки якісним воно буде?

Є. Стадний:

— Має бути певна процедура дистанційного способу навчання. На жаль, не скрізь вона є. Студентам кажуть: “Ви щось собі там повчіть, і навесні зустрінемося”. Звичайно, на якості навчання це позначиться. Причому, якщо студент — контрактник, ніхто не зменшує і не перераховує йому оплату за навчання.

Який вихід із ситуації?

Є. Стадний:

— Цього року близько 27 мільярдів гривень піде на фінансування всіх вищих навчальних закладів (МОН, Міноборони, МОЗ). А їх зі всіма філіями — близько 300. Цих грошей не вистачає на таку кількість ВНЗ, тому їх треба скорочувати, щоб відбувався нормальний навчальний процес, а виші мали більше коштів на свої потреби.

Вікторія СЕРЕДА, Ірина БАТЮК, Леся ЯСИНЧУК, фото з архіву

„Експрес” № 4 (9679) 25 січня — 1 лютого 2018 року

Зміст