НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Ультиматум кредиторів

Зміст

Україні дали зрозуміти: не буде незалежного Антикорупційного суду — не буде грошей від МВФ

Одразу два ключові фінансові донори — Світовий банк і Міжнародний валютний фонд — попередили Україну про неприпустимість ухвалення президентського законопроекту про Антикорупційний суд.

У листі МВФ, адресованому голові Адміністрації Президента, наголошено: якщо законопроект про Антикорупційний суд ухвалять у його нинішній редакції, це означатиме, що Київ порушив зобов'язання перед міжнародними партнерами.

Водночас керівництво Світового банку у письмовому зверненні до Верховної Ради та президентської адміністрації заявило: Україна має узгодити законопроект із рекомендаціями Венеційської комісії, якщо зацікавлена отримати 800 мільйонів доларів.

Чим зумовлена така категоричність міжнародних фінансових донорів? І які ризики постають для України в разі ігнорування їхніх вимог?

— У програмі МВФ рішення про створення Антикорупційного суду, яке дає змогу добудувати антикорупційну вертикаль в Україні та забезпечити неминучість покарання корупціонерів, має засадниче значення, — вважає Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. — За два десятиріччя співпраці з Україною МВФ дійшов висновку: без розв'язання проблеми корупції суто економічні заходи не даватимуть ефекту. Ми матимемо кризи, які повторюватимуться одна за одною. Тому потрібне швидке створення незалежного антикорупційного суду, яке перетворить “спортивне полювання” на корупціонерів (зловив — випустив) на реальні терміни ув'язнення для них.

Владі, судячи з усього, створення незалежного Антикорупційного суду невигідне?

— Авжеж. У такому сценарії не зацікавлені гравці та вигодонабувачі системи корупції та безкарності. І Президент, який у разі появи незалежного антикорупційного суду втратить головний політичний важіль — “роздавання” безкарності за допомогою системи, яку довів до досконалості Янукович. Саме тому влада робить усе можливе для того, щоб або з'явився беззубий і підконтрольний суд, або створення суду затягнулося на роки, або хоча б відтягти його запуск до часу після президентських виборів 2019-го.

Отже, або Україна найближчим часом створить незалежний антикорупційний суд, або залишиться без міжнародного фінансування.

Які ризики для нас криються у другому, негативному варіанті розвитку сценарію?

— Якщо ми не отримаємо наступного траншу від МВФ, то не матимемо також фінансування від ЄС, Світового банку, інших міжнародних партнерів. Зауважу, що протягом 2018—2019 років Україна має виплатити 10 мільярдів доларів зовнішнього боргу, з них — 7,5 міль ярда — з держбюджету. У гривнях — це майже 300 мільярдів. На таку суму скоротити витрати держбюджету нереально.

Як Україна може повестися у цьому випадку? Або відмовитися віддавати борги (це призведе до жорсткої фінансової кризи та нового витка девальвації гривні), або влада спробує перекредитуватися у приватних позичальників. Така позика коштуватиме нам дуже дорого.

Кредити в МВФ, Світового банку та ЄС ми беремо під 1—3% річних. Тим часом за приватними єврооблігаціями, випущеними торік, платимо 7,4%. Це означає, що за кожний мільярд доларів щороку платитимемо зайві 50 мільйонів доларів, а всі 7,5 мільярда доларів обійдуться нам майже у 400 мільйонів доларів на рік. Це майже 300 гривень з кожного українця на рік.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ

„Експрес” № 4 (9679) 25 січня — 1 лютого 2018 року

Зміст