НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Я винен, і ти винен

Зміст

На нашу країну припадає величезне боргове навантаження. Чи вистачить ресурсів розрахуватися з кредиторами?

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що зовнішній економічний борг України становить уже 83% ВВП. За його словами, якщо поділити цей борг на всіх, то на кожного українця припаде 1,8—1,9 тисячі доларів.

Я винен, і ти винен

Говоримо про це з екс-міністром економіки Віктором Сусловим і координатором економічних програм Школи політичної аналітики Сергієм Кисельовим.

Чи борг на рівні 83% ВВП є критичним для країни?

С. Кисельов:

— Є так звані Маастрихтські критерії ЄС. Згідно з ними, держ борг не має становити більш аніж 60% ВВП. Однак перевищення такого рівня боргового навантаження не видається чимось неймовірним. У самому ЄС країни часто мають більші борги. До прикладу, в Італії вони перевищують 100% ВВП.

Водночас, якщо рівень заборгованості досягає таких висот, це має стати тривожним дзвiночком для керівництва держави, підставою серйозно замислитися над вирішенням проблеми. З огляду i на те, що в Україні тривалий час рівень боргів не перевищував 20 — 30% ВВП. Усе змінилось за останні декілька років.

І чому так трапилося?

С. Кисельов:

— Треба було стабілізувати курс національної валюти. Як наслідок, у 2013-му обсяг золотовалютних резервів був на мінімумі. Не покривав навіть три місяці імпорту, що вважають критичним рівнем. Відповідно, виникла потреба макроекономічної стабілізації. Для цього й брали зовнішні позики. Крім того, в нас у 2014—2015 роках вирішували питання із попередніми боргами. Частково їх реструктуризували, а частково взяли нові позики на покриття виплат за старими.

В. Суслов:

— Загалом проблема в тому, що, розпочавши нарощувати заборгованість, влада ніяк не може зупинитися. Вона молиться, щоб отримати чергові транші Міжнародного валютного фонду. Правда, й він останнім часом не дуже охоче дає нам гроші.

Восени наша країна розмістила державні облігації на 3 мільярди доларів під 7,4% річних. Це дуже високий відсоток. Для порівняння, раніше МВФ надавав нам кредити під 3% річних.

То скільки і коли нам вiдтак доведеться віддавати?

С. Кисельов:

— Обсяги боргу, який потрібно повернути у найближчі роки, доволі високі. З 2018 по 2020 рік — близько 17,5 мільярда доларів. На цей рік виплати припадають відносно невеликі — 3,9 мільярда доларів. З огляду на резерви НБУ, які нині становлять 18,8 мільярда доларів, навряд чи з поверненням боргу цього року виникнуть істотні проблеми. А от уже в наступні роки Україна має віддати значно більші суми — понад 13 мільярдів разом за 2019-й та 2020-й.

Однак довгострокові рейтинги України на більш-менш нормальному рівні. Тож є надія, що спосіб розрахуватися з боргами знайдемо. Втiм це знову може бути почасти здiйснено за рахунок нових кредитів.

В. Суслов:

— Я б не був таким оптимістичним. Зважаючи на те, які значні суми має віддати наша держава протягом наступних декількох років, не відкидав би ймовірність дефолту. Бо аж ніяк не факт, що вдасться домовитися про перекредитування.

А чи могли б ми обходитися без зовнішніх позик, принаймні таких значних?

В. Суслов:

— Якби ми проводили політику, орієнтовану на підтримку внутрішнього виробника, на імпортозаміщення, то економіка зростала б. Відповідно, ми могли б обійтися і без зовнішніх позичань.

Але ця влада втілює іншу політику — стимулювання імпорту, відкритої економіки. Україна укладає угоди про вільну торгівлю, маючи неконкурентну економіку. Таким чином надає можливість іноземним виробникам без проблем реалізовувати свою продукцію на нашому ринку. Через це українським бізнесменам складно витримувати конкуренцію, нарощувати прибутки, а отже, й відрахування до державного бюджету. Тому, припускаю, за такого підходу наші борги й надалі зростатимуть.

Ірина КОВАЛЕНКО, фото Reuters

„Експрес” № 3 (9673) 18 — 25 січня 2018 року

Зміст