НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

До рідних, на Святвечір!

Зміст

Священики та етнографи розповіли, чому саме 12 страв ми ставимо на стіл, з чого слід розпочинати трапезу та що робити з їжею опісля

6 січня, як тільки зійде на небі перша зоря, мільйони християн східного обряду розпочнуть Святу вечерю. З усіх усюд з'їдуться до рідного дому рідні й близькі, аби в спільній молитві та з колядою зустріти народження Ісуса Христа.

До рідних, на Святвечір!

Символ життя та добробуту

Як починають Святу вечерю?

— За традицією, господар вносить дідух, господиня кладе на стіл трохи сіна як символ того, що Ісус народився в яслах, по кутах столу розкладає по три зубки часнику, аби нічого лихого впродовж наступного року в їхній оселі не сталося, — каже Галина Пристай, дослідниця народних традицій. — Стіл накривають святковою скатертиною, на яку кладуть калачі. А коли засяє на небі перша зоря, найстарший чоловік роду запалює свічку, всі моляться.

Дідух — символ добробуту, багатства. Його ставлять на покутті, де він має залишатися упродовж усіх різдвяних свят. За повір'ям, дідух має зв'язок з духами померлих. Через нього ми дякуємо пращурам за все те, що маємо нині.

З чого ж починати трапезу?

— Насамперед скажу, що 6 січня — останній день посту. Є традиція у цей день нічого не їсти аж до появи першої зірки, яка символізує Вифлеємську зорю, що сповістила про народження Ісуса та початок нової ери в житті людства, — нагадує єпископ Варсонофій (УПЦ КП). — Кожен християнин у цей день обов'язково повинен піти до храму й приступити до сповіді та причастя. А також приділити особливу увагу своїм думкам та діям — не лаятися, не сперечатися, не лихословити.

— Віддавна збереглась традиція починати Святу вечерю зі спеціального хліба, який у Римо-Католицькій Церкві називають оплатком, а у Православній та Греко-Католицькій — просфорою, — каже єпископ Іоан Швець (УПЦ КП). — Різдвяну просфору благословляють у храмі, для цього читають Литійну молитву, у якій згадується, як Господь п'ятьма хлібинами наситив п'ять тисяч людей. Тоді окроплюють святою водою й роздають парафіянам.

Люди беруть просфору додому й перед тим, як сідати до столу й почати Святу вечерю, голова роду (батько) роздає цей хліб своїм рідним — з побажаннями й привітаннями. Адже просфора символізує життя й різдвяне благословення. Лише після цього приступають до вечері, починаючи з куштування куті.

— Оплаток — це хліб, яким діляться перед Святою вечерею в знак того, що народився Ісус Христос, аби сповнити наше життя любов'ю, прощенням і милосердям, — каже отець Олександр Кусий (РКЦ). — Тож коли в родині діляться оплатком, просять пробачення за все погане, що було, і бажають всього найкращого. Коріння такої традиції сягає ще перших століть християнства.

За столом — уся родина

Звідки ця традиція — на Святу вечерю збиратися всім родом?

Г. Пристай:

— Спільними застіллями закінчувалися збори старійшин родів. Коли ж наші предки стали християнами, то своїх давніх звичаїв і обрядів не залишили, а додали їх до спершу не зрозумілих їм церковних традицій. Коли в родині народжувалося дитя, всі раділи, приносили подарунки та частувалися. То як же треба радіти, коли народився Син Божий! Напевно, треба увесь світ почастувати! Але світ був великий, далекий і недосяжний, зате досяжними були родичі. Їх легко зібрати за великим столом і почастувати 12 стравами.

— На столі голова родини запалює свічку як знак віри та приналежності до Божественного світла, — додає єпископ Варсонофій.

— При цьому згадують про всіх померлих родичів і моляться, — доповнює Леся Горошко-Погорецька, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту народознавства НАНУ. — Упродовж усього Святвечора свічка повинна горіти як орієнтир для наших предків, у такий спосіб за столом збирається вся родина — живі й померлі. Та як тільки Свята вечеря закінчується, свічку задувають.

12 страв, та лиш одна — головна

Чому на столі обов'язково має бути 12 страв?

Г. Пристай:

— Вважається, що вони символізують 12 апостолів. Окрім цього, у році 12 місяців, а Свята вечеря — це подяка Господу за здобуте за весь попередній рік і добрий провісник щасливого наступного року.

Яка головна страва святвечірнього столу?

— Звісно, кутя — пшенична, ячмінна або й рисова (на півдні України) каша з медом, маком, горіхами. Це прадавня ритуальна страва. Споживаючи кутю, ми вшановуємо цілорічну працю, бо зерно — це багатство, чесно зароблене за рік, достаток, добробут. А ще зерно — символ воскреслого життя. Мед — символ любові та кохання між подружжям, продовження роду, мак — це захист від злих сил, горіхи — символ розуму.

Головний напій вечора — узвар із сушених яблук, груш, слив. Його готують із додаванням свяченої води.

Що ще має бути на святковому столі?

— На стіл кладуть вареники та голубці. А начинки цих традиційних страв, що символізують повноту роду й достаток, — дуже різні. Так, для вареників — це картопля, квашена капуста, квасоля, гриби, мак, гречка і навіть риба та сушені фрукти. У голубці кладуть картоплю, пшоно, гречку, рис. Подають на стіл і пісний борщ, зварений на квашених буряках, іноді в страву додають так звані грибні “вушка”. Борщ символізує буденне суєтливе життя. У деяких регіонах його заміняють грибним супом.

Споживають рибу чи маринований оселедець, тому що саме риба стала символом християнства — в грецькому правописі слово “риба” нагадує перші літери імені “Ісус Христос Божий Син Спаситель”.

Частуються грибами або тушкованою капустою з грибами — символом продовження роду. За народними прикметами, якщо жінці наснилися гриби, — це до вагітності, ну а “знаходять” малят у капусті.

Також печуть квасолеві пиріжки чи готують страви з квасолі — символ майбутніх грошових прибутків. Пишні солодкі пампушки із маковою та фруктовою начинками нагадують про радість і достаток.

Після Святвечора — колядувати!

Чому на Святий вечір, кажуть, не можна забирати їжу зі столу?

Л. Горошко-Погорецька:

— Тарілка з їжею символізує запрошення на вечерю померлих. Подекуди відкладають тільки частину куті або всіх страв потрохи та залишають на підвіконні. Або й усю їжу залишають на столі. Ложки також не забирають. І якщо одна ложка впала чи перевернулась, то кажуть, що “приходила якась душа”.

Є традиція після вечері збирати зі столу страви й розносити нужденним людям. Або йти до родичів, сусідів, тобто давати “за простибі”. Це означає, що людина, яка дає вечерю, просить у Бога пробачення за померлого. Ту вечерю беруть не тому, що потреба в їжі, а щоб помолитися за душу померлого. Іноді на вечерю запрошували нужденну людину.

У цей вечір деякі люди також йдуть на могили до померлих і там залишають кутю, запалюють свічку.

Які ще маємо традиції, пов'язані саме з цим вечором?

— Після Святої вечері діти йдуть колядувати. Що більше колядників відвідає оселю, то щедрішим буде для родини рік. Вважається, що першим оселю має відвідати хлопчик. Це символізує щастя та достаток. Колядників зазвичай обдаровують грішми та гостинцями.

Лариса ПЕЦУХ, Сабіна РУЖИЦЬКА, Катерина ЛІСКОВСЬКА, фото Євгена КРАВСА

„Експрес” № 1 (9669) 4 — 11 січня 2018 року

Зміст