НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Різдво під свист куль

Зміст

Замість родини — побратими, замість святкового застілля — кутя і пампухи на ящиках для зброї

Різдво під свист куль

Серед обов'язкових страв на Святвечір на передовій — вареники з різними начинками.

І тиха молитва. Військові в зоні АТО зізнаються, що тут на Різдво навіть атеїсти просять у Бога миру і злагоди для країни. Дух свята єднає. Хлопці і дівчата разом колядують — тихо, водночас спостерігаючи за діями ворога.

На Святий вечір українські військові по змозі телефонують рідним: “Мамо, ти вареників з вишнями наліпила? Мої улюблені! Тато дідуха поклав? Колядувати з тіткою Оксаною будете? Вчіть нові колядки — наступного року співатимемо разом! Я незабаром повернуся, чекайте!”

...Біля бліндажа хлопці встановили ялинку — прикрасили її військовою атрибутикою. Поряд розставлять ящики для зброї — на них викладатимуть різдвяні страви: кутя, пампухи, голубці, вареники... Щось привезуть волонтери, щось — зготують кухарі.

“Самі можемо зварити узвар, — розповідає Антоній Борисов, військовослужбовець добровольчого батальйону ОУН. — Щось схоже на кутю — з медом, родзинками і всім, що під рукою. Таке мішає кожен бліндаж. Навіть мак тремо у казанку! Щоправда, ще жодного разу не розтерли так, як треба... Та головне — страва виходить солодкою і смачною”.

“Деяким підрозділам привозять Вифлеємський вогонь, — каже Олег Мулярчук, боєць 79-ї окремої аеромобільної бригади. — Інші ж запалюють різдвяну свічку — волонтери чи капелани можуть на наше прохання освятити її у певному храмі. Наприклад, у тому, до якого ми ходили вдома.

Між іншим, спиртного в нас нема — адже в будьякий момент вечерю може перервати бойовий наказ”.

Так, саме у святкові дні сепаратисти особливо активно обстрілюють позиції наших військових.

“Правду кажучи, не завжди є настрій святкувати — на Різдво особливо гостро відчуваєш сум за рідними, за домом, — розповідає Тимур Половинка, снайпер 46-го батальйону спеціального призначення “Донбас”. — Цього року зберемося в колі побратимів. Стіл накриємо, пригадаємо друзів, які вже ніколи не сидітимуть поруч”.

Хто не в наряді, сідають разом за столом, моляться і вітають один одного: “Христос ся рождає!” Потім можна почути і “Нова радість стала”, і “Бог ся рождає”, і “Во Вифлеємі — весела новина”... Іноді йдуть колядувати і на сусідні позиції.

На свята до бійців обов'язково приїжджають капелани.

“Напередодні Різдва повсюди — у штабах, на бойових позиціях, в окопах, бліндажах, укриттях, на складах — організовуємо коротку проповідь про народження Сина Божого. Бійці з радістю слухають”, — розповідає Руслан Рос, керівник першого українського батальйону військових капеланів.

Після цього капелани спілкуються з бійцями, переважно сам-на-сам. Намагаються їх підбадьорити, дати необхідну пораду — в святкові дні, кажуть священики, військовим це потрібно найбільше.

“Найважче у свята саме те, що ти не вдома, а далеко від дітей, дружини, батьків. Хоч інколи навпаки здається, що саме тут, в зоні АТО, і є мій дім і моя сім'я”, — зітхає 30-річний Микола Габдулхаков, боєць п'ятого батальйону Української добровольчої армії.

За бажанням, бійці можуть прийняти Святе Причастя. Отець показує мені спеціальний американський набір військових капеланів — камуфляжна сумочка з чашею, невеликим блюдцем і штопором.

“Усіх нас єднає надія на перемогу та віра у зміни на краще в нашій країні, — каже Микола. — Переконаний, що в нас усе буде добре. Щасливого Різдва, моя країно!”

Наталія КІНДРАТІВ, Фото УНІАН

„Експрес” № 1 (9669) 4 — 11 січня 2018 року

Зміст