НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

95 років пліч-о-пліч

Зміст

Найстарші близнючки України запросили нас у гості — розповісти про традиції зимових свят та власні секрети довголіття

Бабуся Устя і бабуся Ганя нещодавно відсвяткували 95-річчя. Ці неймовірно красиві жінки схожі одна на одну як дві краплі води. Такий міцний зв'язок, який є між ними, важко знайти. Жінки нерозлучні все життя — живуть поруч, працювали разом, а тепер чекають на свята у своєму селі Віньківці усю велику родину.

В Устинії Каськової — двійко дітей, четверо внуків та восьмеро правнуків. У Ганни Цибулько — троє дітей, шестеро внуків, тринадцятеро правнуків та один праправнук, який народився цьогоріч. Разом скільки? 37!

Зимові свята близнючки завжди святкують разом. Особливо люблять Різдво.

“Ще не було такого року, щоби ми на свята були окремо одна від одної, — кажуть сестри. — Навіть коли одружилися, оселилися з чоловіками в одному будинку — у різних кімнатах. І до свят готувалися разом: тушкували капусту, загортали голубці, заливали в тарілки холодець, пекли пиріжки із маком, а також начиняли чорнослив горіхами”.

І так за великим столом збиралася родина — найдорожчі люди. Спершу обмінювалися подарунками — сестри дарували найріднішим вишите чи пошите своїми руками. Кажуть, у такі подарунки вкладали багато любові. Родина разом частувалась, усі жартували, співали. До речі, у Ганни — вищий голос, в Устинії — трохи нижчий. Родичі кажуть, що це, мабуть, чи не єдине, що різнить сестер між собою.

“Сьогодні бабусі особливо переживають за наймолодших членів нашої родини — завжди питають, чи вони ситі, чи гарно вчаться, — усміхається 41-річна онука Алла Троян. — І загалом, сестри завжди цікавляться справами в родині — як робота, що нового. Дуже переживають за близьких — моляться, щоби все у всіх було добре”.

Жінки схожі не лише зовні — у них подібні характери: обидві чуйні, добрі, співчутливі. Знайомі бабусь відзначають їхню доброзичливість, безкорисливість і любов одна до одної.

У дитинстві, до слова, їх часто плутали. Навіть мама з татом, бувало, кликали Ганю Устею чи навпаки.

95 років пліч-о-пліч

Бабуся Устя, бабуся Ганя. Чи навпаки?

Рідні бабусь-близнючок розповідають, що із самого дитинства й аж до старості сестри тяжко працювали.

“З дванадцяти аж до сімдесяти років — у колгоспі, — розповідає Алла Троян, онука. — Крім роботи, встигали дбати про власне господарство, виховувати дітей. У 70-річному віці навіть допомагали будувати церкву”.

До їжі бабусі ставляться шанобливо, бо пережили Голодомор. Харчуються невибагливо: у їхньому раціоні переважають каші. А особливо жінки люблять капусняк. Їдять маленькими порціями, відмовляються від жирного та смаженого.

Ганна Олександрівна та Устинія Олександрівна все життя вірять у Бога. Раніше щонеділі ходили до церкви, а тепер моляться вдома.

Між сестрами справжній магічний зв'язок. Вони не тільки розуміють одна одну без слів, а й мислять у тому ж руслі — бачать однакове вирішення проблем. Або, наприклад, не змовляючись, одягаються в однаковісінький одяг.

Хоч би хто приходив до бабусь у гості, усім так і хочеться дізнатись, у чому секрет їхнього довголіття. Родичі кажуть, що все завдяки праці, постійному руху та величезній любові до ближнього.

А самі бабусі, усміхаючись, запевняють: “Бог нас тримає на цій землі за нашу віру”.

І нехай так буде ще багато-багато років!

Галина МАМЧУК, фото з архіву

„Експрес” № 95 (9656) 28 грудня 2017 — 4 січня 2018 року

До речі

Експерти Книги рекордів України нагородили бабусь почесним дипломом, зафіксувавши рекорд — вони найстарші близнята в Україні.

“Наукою доведене існування так званого феномена близнюків — їхній мозок пов'язує якась досі невідома форма комунікації. І це попри можливі великі відстані, — каже Світлана Кузнецова, професорка Інституту геронтології НАМНУ. — Близнюки й справді можуть майже однаково думати, приймати схожі рішення. Можуть старіти з подібними недугами і навіть відійти в засвіти приблизно в той самий час”.

Зміст