НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Тепер судитимуть за новими правилами

Зміст

Набули чинності редакції одразу трьох кодексів: аналізуємо зміни

З 15 грудня, з початком роботи нового Верховного Суду, набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства.

Тепер судитимуть за новими правилами

Яким тепер буде судочинство у країні? Про це — в розмові з Миколою Сірим, кандидатом юридичних наук.

Куди тепер звертатися за правосуддям?

— З 15 грудня перестали існувати Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України та Вищий спеціалізований суд України. Відповідно, усі справи, які залишилися на розгляді в цих судах, передадуть до нового Верховного Суду. Сучасна система судочинства передбачає три рівні судів — місцевий першої інстанції, апеляційний та Верховний Суд. Відтепер з касаційною скаргою громадяни чи юридичні особи після апеляційного суду будуть напряму звертатися до Верховного Суду. Тобто Верховний Суд стає єдиною касаційною установою.

На які ще зміни варто вказати?

— У Верховному Суді домінуватиме письмова процедура розгляду справи. Тобто сторони не будуть запрошувати на касаційний перегляд. Також у судах починає функціонувати інститут наказного провадження і досудового врегулювання спору. Відповідно до закону, у судах також діятиме єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка, власне, є втіленням принципу “електронного судочинства”. Щоправда, “електронний суд” почне функціонувати за 90 днів від дня опублікування Державною судовою адміністрацією в газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади оголошення про запуск системи.

Також, згідно зі змінами до Цивільно-правового кодексу і КоАП, відповідача, третю особу, свідка, місце проживання, перебування чи роботи якого невідоме, викликатимуть до суду через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Зміни передбачають і фінансове покарання учасникам судового процесу? Що це означає?

— Так, судді матимуть право накладати штрафи на учасників процесу за порушення дисципліни в залі судового засідання, за невиконня розпоряджень головуючого тощо. Скажімо, у цивільно-адміністративних справах розмір штрафу становить від 529 до 17 тисяч 620 гривень. У господарських справах штрафи значно вищі — від 1700 гривень до 88 тисяч. Щоправда, накладення штрафу можна буде оскаржити.

А чи не ускладнять усі ці зміни доступ простим громадянам до правосуддя?

— На жаль, ці зміни можна трактувати як ускладнення доступу громадянам до правосуддя. Нові процесуальні норми передбачають, що інтереси людини в суді можуть представляти лише адвокати. Ця зміна набуватиме чинності поступово. Хоча сьогодні адвокати вже представляють інтереси сторін у касаційній інстанції, з наступного року — в апеляційних судах, з 2019-го — у місцевих. А чимало юристів, щоб бути представниками в судах, повинні будуть отримати свідоцтво про право на адвокатську діяльність.

Богдан КУФРИК, фото УНІАН

„Експрес” № 94 (9643) 21 — 28 грудня 2017 року

Зміст