НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Тривожний прогноз для України

Зміст

Останні несподівані дії Кремля насторожують. Що цього разу замислила Москва?

Тривожний прогноз для України 1

Новолуганське після нещодавнього ворожого обстрілу.

Ситуація на сході країни знову загострюється. Надто після того, як Росія в односторонньому порядку вивела своїх військових зі Спільного центру контролю і координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК). Наступного ж дня бойовики обстріляли із “градів” Новолуганське. Загинуло близько десятка мирних жителів, пошкоджено понад 50 будівель.

У військових та політичних колах одразу ж заговорили про те, що демарш Росії поставить хрест на СЦКК і може призвести до ескалації конфлікту. “Здається, Путін починає діяти так, щоби створити більш широке поле для можливої глибшої та масштабнішої атаки на Україну”, — заявив перший Президент незалежної України Леонід Кравчук.

“Відкликання росіян із СЦКК однозначно призведе до ліквідації цієї структури, — прогнозує представник України в робочій підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук. — Це погано. Дуже важливу роль у забезпеченні цієї технології (оголошення перемир'я) відіграють військові Спільного центру контролю і координації, куди входять українські та російські військові.

На відміну від патрулів Спостережної місії ОБСЄ, вони мають повноваження і можуть швидко втручатися у ситуацію, щоби припинити порушення режиму тиші. Російські військові — порушення з боку ОРДЛО, а українські — з боку ЗСУ. Таким чином, акція російського керівництва з відкликання своїх військових фактично унеможливить забезпечення режиму тиші, навіть якщо таких домовленостей буде досягнуто”.

Член гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявила: “Раптова одностороння заява про виведення росіян із СЦКК напередодні визначення дати звільнення заручників, загострення ситуації на фронті й перше за декілька місяців застосування проросійськими бойовиками “градів” — усе це надзвичайно тривожно. І все це складається в один ланцюг...”

Українські військовослужбовці, які входять до складу СЦКК, також залишили територію самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”. Як повідомив прес-офіцер управління зв'язків із громадськістю ЗСУ Юзеф Венскович, на такий крок довелося піти, оскільки ніхто тепер не міг гарантувати їм безпеку на окупованих територіях.

Чим же керувалася Москва, відкликаючи своїх військових зі Спільного центру контролю і координації та наскільки високий ризик, що ситуація на Донбасі тепер може загостритися ще більше?

Тривожний прогноз для України 2

“Це варто розглядати як військово-політичний тиск Москви на країни Заходу, — переконаний співголова громадської організації “Права справа”, військовий експерт Дмитро Снєгирьов. — Варто згадати: після останньої зустрічі представника США в Україні Курта Волкера і помічника російського президента Владислава Суркова прозвучала чітка заява обох сторін, тобто Вашингтону й Москви, що Мінські угоди фактично є дорожньою картою щодо врегулювання ситуації на сході України. Сам мандат СЦКК був узгоджений одним із документів так званих Мінських угод. Вихід російських військових із центру ставить під сумнів сам факт існування Мінських домовленостей, а отже, договороздатність Росії в планi подальшого врегулювання ситуації на сході”.

Чи є вихід російських військових із СЦКК і обстріл Новолуганського ланками одного ланцюга?

— Безумовно. Москва чітко продемонструвала, що, виводячи своїх військових зі Спільного центру контролю і координації, не впливає на ситуацію з відведенням важкої техніки чи припиненням вогню. Це, повторюю, був елемент військово-дипломатичного тиску на Україну і США. Оскільки обстрілам піддали фактично цивільну інфраструктуру, можна говорити про те, що тиснули на найболючіше місце. Росія показує: ми не гарантуємо, що внаслідок обстрілів та активізації бойових дій жертвами не стане цивільне населення. Це воєнний злочин!

Які ризики для України виникають із можливим припиненням роботи згаданого центру?

— Цим рішенням Кремль продемонстрував, що го товий повністю ігнорувати будь-які домовленості й міжнародні механізми впли ву на ситуацію, — каже Михайло Басараб, кандидат політичних наук.

— А як на мене, вихід росіян із СЦКК навряд чи серйозно вплине на ситуацію на Донбасі, — припускає експерт з військових питань Юрій Касьянов. — Цей центр мав стежити за перемир'ям на Донбасі. Ви бачи те там перемир'я? Та це маячня! Нам теж давно треба було припинити участь наших військових у цьому центрі. Бо всі ми чудово розуміємо, мир на Донбасі залежить нині від Путіна, від тиску наших західних партнерів на Москву і від самих нас.

Було Дебальцеве, був Донецький аеропорт... СЦКК тоді теж працював. Але ніяк не завадив Росії реалізувати свої агресивні наміри.

Д. Снєгирьов:

— Росія тисне на Україну, щоб змусити її сісти за стіл перемовин із бойовиками. Таким чином вона хоче, по-перше, зняти із себе відповідальність за подальшу ескалацію. По-друге, пропонує домовлятися безпосередньо з так званими представниками першого і другого армійських корпусів щодо припинення вогню і відведення важкої техніки. Тобто Москва намагається перевести конфлікт у нібито суто внутрішнє протистояння українців.

Наскільки, на ваш погляд, ймовірно, що після усіх цих подій ситуація на Донбасі може загостритися?

М. Басараб:

— Я вважаю, що загострення цілком можливе. Але не системне, не масштабне і не довготривале, а тактичне. Росія може використовувати його як інструмент тиску для досягнення швидких політичних результатів.

Д. Снєгирьов:

— Збільшення кількості обстрілів чи ескалація конфлікту залежать суто від зустрічей у нормандському і мінському форматах, від результатів перемовин Волкера і Суркова. Ідеться про те, що, коли Росії потрібно натиснути на больову точку, вона вдається до активізації бойових дій. Це вже стала практика. На жаль, вона триватиме і 2018 року, хоч би як нам цього не хотілося. Про те, що бойові дії триватимуть ще як мінімум рік, казав, до речі, і Волкер.

Ю. Касьянов:

— Думаю, напередодні виборів у Росії Путін намагатиметься не лише влаштувати загострення, а й домогтися якихось конкретних цілей. Скажімо, знову взяти Слов'янськ чи розгромити наше угруповання. Тобто показати виборцям, що бореться за “русскій мір”.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ, фото facebook, фото Reuters

„Експрес” № 94 (9643) 21 — 28 грудня 2017 року

Зміст