НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Дискримінації таки нема

Зміст

Стаття закону “Про освіту”, через яку Угорщина влаштувала Україні шантаж євроінтеграцією, не порушує прав нацменшин — висновок експертів

Венеціанська комісія нарешті надала офіційний Експертний висновок щодо мовної статті 7 нового українського закону “Про освіту”.

Дискримінації таки нема

Про що у ньому йдеться? Спілкуємося з Володимиром Ар'євим, членом української делегації у Венеціанській комісії та головою української постійної делегації у ПАРЄ; Юрієм Шевчуком, викладачем української мови в Колумбійському та Єльському університетах, членом Європейської асоціації лінгвістики; Миколою Скибою, експертом напрямку “Освіта” програми ЄС “Культура і креативність” Східного партнерства.

Який головний висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону?

В. Ар'єв:

— Немає рекомендації змінювати статтю 7. Усе, крапка! Тому те, що нині собі вигадують угорські та румунські політики, — їхні особисті фантазії. Стаття, через яку Угорщина влаштувала Україні шантаж євроінтеграцією, не порушує права нацменшин.

У тих частинах документу, які містять висновки Венеціанської комісії щодо статті 7 закону про освіту, про жодну дискримінацію не йдеться. І в заключному пункті, де містяться чіткі рекомендації, за якими Рада Європи проводитиме моніторинг імплементації Україною рекомендацій, не згадується російська мова.

А що ж нам тоді радять змінити?

В. Ар'єв:

— Лише два пункти. Перший — термін запровадження навчання українською мовою у державних школах: не з 2018-го, а з 2020 року. Другий — у приватних школах можна залишити навчання мовою нацменшин. Усе.

М. Скиба:

— У цілому рішення є позитивним для України і компромісним для етнічних меншин нашої країни. А для Міністерства освіти висновки Венеціанської комісії навіть рятівні. Адже, за теперішньою версією закону про освіту, повний перехід на українську мову навчання у школі має відбутися до 2020 року. Відтак є час, щоб зробити це якісно. З огляду на те, що угорська та румунська не належать до слов'янської мовної групи, школярів і учителів доведеться готувати до нових стандартів досить серйозно.

Ю. Шевчук:

— У питанні державної мови я займаю жорстку позицію. Ми можемо послухати висновки та рекомендації Венеціанської комісії. Проте наскільки вони відповідають інтересам суверенітету України і чи варто відразу кидатись їх виконувати — вирішувати тільки нам. Адже інші європейські держави так і чинять.

Наприклад?

— Скажімо, Франція не вводила ніяких привілеїв щодо мови нацменшин в Ельзасі-Лотарингії, хоча цю територію заселяють переважно німці. Більш того, згадаймо Грецію, де нацменшини навчаються державною, а не албанською, македонською чи вірменською мовами. Прикладів безліч. То чому ми маємо робити винятки для угорської, румунської чи будь-якої іншої мови?

Найгірше те, що в описовій частині документа (не у висновках!) справді є рядки про “можливу загрозу дискримінації російської мови”. Але, за логікою високоповажних членів Венеціанської комісії, у кожній країні — члені ЄС так само, якщо не жорсткіше, дискримінують мови меншин. I ті мови аж нiяк не загрожують цілісності та суверенітетові цих країн. А ми повинні зберігати привілейовані позиції російської мови? Складається враження, що члени Венеціанської комісії ніколи не чули про багатовікову русифікацію українців.

Ірина ЛЬВОВА, Ростислав КАМЕРІСТОВ, фото з архіву

„Експрес” № 92 (9629) 14 — 21 грудня 2017 року

Зміст