НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Нова нагайка Порошенка

Зміст

Генпрокурор країни несподівано очолив підступну боротьбу з тими, хто наблизився до розкриття корупційних схем оточення Президента

Нова нагайка Порошенка 1

“Я працюю чесно”, — днями заявив Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook. Цікаво, чи вірить сам генпрокурор у ці слова?

Юрій Луценко, який свого часу заробив собі популярність серед народу як безкомпромісний борець з режимом Кучми, а в часи правління Януковича навіть відсидів за гратами, нині своїми діями дедалі більше скидається на тих, проти кого так активно боровся.

Важко повірити, що той самий Юра Луценко, який виводив на вулиці тисячі протестувальників і мерз з усіма на Майдані, нині прикриває корупціонерів. І це замість того, аби виводити їх на чисту воду.

Днями конфлікт Луценка з НАБУ сягнув апогею. З чого все почалося? Сюжетна лінія напрочуд проста. У вересні Луценко заявив, що агентство незаконно прослуховувало дер жавних службовців, зокрема лю дей з охорони Президента України.

Згодом Луценко пропонує Артемові Ситнику, керівнику НАБУ, вирішити цю ситуацію: “Давай це владнаємо”, — каже генпрокурор. Утім Ситник відмовляється. Тим самим дає зрозуміти — агентство не буде співпрацювати з людьми Порошенка і заплющувати очі на чинні корупційні схеми.

Отоді й загострюється конфлікт між НАБУ і генпрокурором, який фактично стає покровителем корупції, борючись з агентством.

Чи варто дивуватися, що діяльність Луценка як генерального прокурора викликає обурення в людей?

Тож не дивно, що у вихідні до будинку Луценка в селі Стоянка під Києвом приїхали активісти-антикорупціонери, автомайданівці та пересічні обурені громадяни. “Чемодан, вокзал, Расєя”, “Ростов — не гумовий!”, “Юрій Луценко — захисник корупції”, “HANDS OFF NABU” (“Руки геть від НАБУ”), “Іро, винеси козла” — плакати з такими гаслами протестувальники почепили на недешевій кованій огорожі маєтку Луценка.

Генпрокуророві забракло сміливості поспілкуватися з активістами. Тож критика в його бік лише загострилась. І скоро йому буде щораз важче ховатися за високим парканом.

Екс-керівник Нацполіції України Хатія Деканоїдзе наважилася висловити все, що думає про Луценка.

“Щиро кажучи, я краще зрозуміла, ким він є, коли Генеральна прокуратура продовжила традицію екс-генпрокурора Шокіна і “валила” патрульну поліцію, використовуючи гасло: “Вони думають, що круті? Ми їм покажемо”. Тому вже віддавна генеральний прокурор є головним інструментом Президента, влади в боротьбі проти політичних опонентів, проти НАБУ і антикорупційних реформ країни”, — написала вона.

Що ж стало поштовхом до всенародного обурення діями колишнього опозиціонера, а нині — генерального прокурора?

Нова нагайка Порошенка 2

Хвиля протестних настроїв серед українців зростає.

Як Луценко здав агентів НАБУ

Спочатку ГПУ та СБУ зірвали спецоперацію Національного антикорупційного бюро, спрямовану на виявлення учасників організованого злочинного угруповання у ДМС.

Працівники СБУ затримали агента НАБУ, який документував один із епізодів корупційної схеми за участі першої заступниці голови Державної міграційної служби України Діни Пімахової. Тож Пімахова та її колеги, які, ймовірно, причетні до корупційних схем, вочевидь, вийдуть сухими з води.

— Хоча з відео, яке оприлюднило НАБУ, зрозуміло, що до моменту, коли у спецоперацію втрутилася Служба безпеки, заступниця голови ДМС систематично вдавалася до хабарництва, — каже Олена Щербан, членкиня правління “Центру протидії корупції”. — Про це свідчать пропозиції з її боку агентові щодо отримання грошей за певні послуги. Пані Пімахова докладно описувала схему, за якою вона це робить. Зокрема, говорила про залучення до схеми судів і використання завідомо неправдивих експертиз для фальсифікації документів на отримання громадянства.

Було зафіксовано, як Пімахова просила агента поміняти гроші, які вона вже отримала за схожі дії, аби до її рук не потрапили мічені. Усі ці факти свідчать про скоєння злочинів.

То чому ж Генпрокуратура разом зі Службою безпеки зірвали спецоперацію?

— Зважаючи на справи проти народних депутатів Розенблата й Полякова (які вимагали хабара в компанії-нерезидента за видобуток бурштину. — Авт.), у владі зрозуміли: завдяки агентам НАБУ можна задокументувати корупційну схему. Крім Розенблата й Полякова, було задокументовано ще дуже багато зловживань прокурорів, правоохоронців, митників, фіскалів та суддів. Отримати незначне покарання чи виправдувальний вирок у разі серйозної доказової бази майже неможливо. Тому перше, що почала робити влада, — ідентифікувати агентів НАБУ, щоб надалі їх викрити й припинити спроби антикорупційного бюро вивести корупціонерів у владі на чисту воду.

Це саме можна говорити й про справу Пімахової. Зрозуміло, що незаконну діяльність у міграційній службі насправді координує її керівництво або й керівництво держави. Для прикладу, питання громадянства обов'язково проходять через Адміністрацію Президента. Можливо, і звідти хтось був залучений до корупційних схем із незаконного надання українського громадянства.

Що, крім викриття агентів НАБУ, може свідчити про можливе незаконне збагачення Пімахової?

— Подивіться на статки цієї чиновниці й на те, як стрімко вона просувалася кар'єрною драбиною, і все зрозумієте. 2008 року Пімахова взяла у кредит квартиру в Києві площею
69 “квадратів” вартістю один мільйон гривень, за тодішнім курсом — приблизно 200 000 доларів. Можливо, виплачує досі. Підозрюємо, що з чималими труднощами, адже “на шиї” у Пімахової — двоє дітей і чоловік, який за два роки не отримав жодних доходів.

А торік у декларації Пімахової з'явилися апартаменти площею 120 квадратних метрів у елітному житловому комплексі “Ізумруд”, записані на родичку чиновниці (ймовірно, на матір). Тепер увага: за весь 2016 рік Діна Вікторівна заробила 131000 гривень. Як з такими доходами утримувати сім'ю з 4 осіб і заправляти Porsche Cayenne?..

Ковдра для Генпрокурора

Фото з акції протесту привернули увагу до розкішного маєтку Луценка. Чи була в нього можливість на нього чесно заробити?

— Міститься він в елітній місцині Київської області. Будинок великий. Його площа — 859 квадратних метрів — навіть перевищує площу хатини керманича Генпрокуратури часів Януковича Віктора Пшонки (320 “квадратів”), — каже виконавча директорка “Центру протидії корупції” Дарина Каленюк. — А записаний маєток на 76-річного батька Ірини Луценко, який все життя пропрацював на автобазі в Дубному. Думаю, коштує він не менш ніж мільйон “зелених”. Але генпрокурор запевняє, що в нього дуже талановита дружина-бізнесмен, яка все життя брала кредити в банках, працювала й звела цей будинок. Мені важко повірити, що ця версія — правдива.

— Звичайно, на державній службі Луценко на цей маєток заробити не міг. Ні посада заступника керівника Рівненської облради, ні посада народного депутата, ні посада міністра внутрішніх справ, ні, тим більше, посада генпрокурора не давали йому таких можливостей, — каже Сергій Лещенко, голова підкомітету ВР з питань запобігання і протидії корупції. — Отож джерела походження цих грошей мали б бути предметом розслідування. Хоча як генпрокурор Луценко має зарплату на рівні 170 тисяч гривень на місяць. Це — одна з найбільших зарплат у державному секторі.

Є питання і до його дружини Ірини, яка переуступила частку в бізнесі людям, пов'язаним із регіоналом Зубиком, а той у Курченка (олігарха часів Януковича) був номером один, мав стосунок до реалізації схем із нелегального ввезення нафтопродуктів. Те, що генпрокурор навіть не розслідує цю справу, викликає великі питання, чи продаж бізнесу не був організований з метою підкупу для уникнення Зубиком кримінальної відповідальності. (Очевидно, йдеться про фірму “Українські новітні телекомунікації” — давній актив сім'ї Луценка. Тепер кінцевим бенефіціаром компанії називають Валерія Кулакова — помічника на громадських засадах народного депутата Зубика. — Авт.).

Якою була головна мета акції “Ковдра для генпрокурора”?

Д. Каленюк:

— Ми разом із трьома сотнями екіпажу “Автомайдану” привезли ковдру, як символ того, що генеральний прокурор покриває корупціонерів. Луценко розсекретив штат агентів Національного антикорупційного бюро, а публікація даних цих агентів зірвала спецоперації НАБУ та поставила під загрозу їхнє життя. Саме тому ми приїжджали під будинок генпрокурора нагадати, кому він служить. Він має служити не корупціонерам, а народу України. А народ обурений такими його діями.

Чи відреагував Луценко на акцію?

Д. Каленюк:

— Поговорити з нами він не вийшов, прикрившись тим, що “проводив нараду щодо вирішення важких проблем обміну наших військовополонених”. Ще казав, що він відправив свого сина в зону АТО, а всі активісти — проплачені люди, які ніколи не були на Сході. Хоча насправді на акції було чимало хлопців, які воювали на Сході. Мені здається, що генпрокурор відірвався від реальності й живе в якомусь паралельному світі.

С. Лещенко:

— Та Луценко нехтує навіть своїми прямими обов'язками проводити щомісячний прийом громадян! Я вже три місяці поспіль приходжу проконтролювати виконання ним своїх повноважень у частині особистого прийому громадян. І тричі, коли я був з громадянами, які прагнули потрапити на прийом, він уникав виконання своїх обов'язків. У першому випадку він сказав, що в день прийому був у відрядженні, у двох наступних — що ходив у відпустку, але, що цікаво, брав її на день прийому. Це неприпустимо! І це ще одна підстава для того, щоб вимагати його відставки.

Брак юридичної освіти також позначається на діяльності генпрокурора?

Д. Каленюк:

— Луценко не обмежується принципами права й закону. Він їх навіть знати не хоче. Тому йому просто приймати рішення, від яких стає дибки волосся у будь-якого юриста. Для нього все диктує політична необхідність. І це дуже небезпечно.

Навіть той же Пшонка хоч трохи обмежував себе рамками закону. А Луценко діє як заманеться: він йде в парламент, сипле звинуваченнями стосовно політиків, НАБУ... От засідання у справі Саакашвілі підтвердило те, що навіть Печерський суд не готовий підписуватися під наперед очевидно незаконним рішенням. Терміново потрібно зупинити такого генпрокурора, бо необмежена влада відірвала його від реальності!

С. Лещенко:

— Теперішній генпрокурор мало того, що юридично неграмотний, та ще й використовує посаду з політичною метою. Звинуваченнями на адресу Саакашвілі Луценко перейшов межу прийнятного як керівник ГПУ. Його виступ був політичним. Він собі дозволив безпідставні звинувачення, які не знайшли підтвердження навіть в частині обрання запобіжного заходу. Це — апогей зловживання ним посадою, коли він місце генпрокурора використовує винятково для досягнення політичних цілей, у тому числі для зведення наклепів на представників опозиції. Логічно, що тепер Луценка мала б чекати відставка.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ, Ірина КОВАЛЕНКО, Фото Reuters, фото УНІАН

„Експрес” № 92 (9629) 14 — 21 грудня 2017 року

Зміст