НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Сім кіл амбулаторного пекла

Зміст

Хворіти в нашій країні — дуже дорого і обтяжливо. Про це подбали чиновники-бюрократи

Нещодавно в моєму мікрорайоні, в одному з найбільших у місті, урочисто відкрили нову амбулаторію сімейної медицини. На першому поверсі багатоквартирного будинку розмістили кабінети десятьох терапевтів.

Новенькі віконні блоки, зручні крісла в коридорах, свіжа побілка — затишно, по-європейськи. Діє електронний запис на прийом. Проте щойно опиняєшся в ролі пацієнта, усвідомлюєш, наскільки все далеко від ідеалу.

...Днями моя сусідка занедужала й попросила викликати їй лікаря, бо в неї стаціонарний телефон відімкнутий, мобільний — розрядився. “А хвора не може сама прийти на прийом?” — перепитує реєстраторка на іншому кінці дроту. Кажу, що в жінки температура — 39,5 градуса, ломота в суглобах, нестерпний головний біль. Схоже на грип. У такому стані на прийом можна й не дійти. Утім на це реєстраторка каже: лікар зможе відвідати сусідку лише наприкінці дня, бо викликів дуже багато — на дільниці повно хворих, а робочий день у терапевта — до шостої вечора.

Втомлена лікарка прийшла приблизно о сьомій годині вечора, поспіхом прослухала пацієнтці легені, виписала скерування на аналізи, рецепт на ліки. І зі словами: “Через два дні — на прийом в амбулаторію”, — пішла.

А чого дивуватися її поспішній роботі, коли на 10 лікарів амбулаторії припадає 12 тисяч мешканців мікрорайону? Причому, з огляду на задум реформаторів із МОЗУ, це ще небагато, адже норма — 2000 пацієнтів на лікаря, тоді йому гарантують гідну зарплату.

Боюся уявити, що було б, якби до сімейної амбулаторії одразу звернулися 1000 хворих. Підрахувати нескладно: тоді кожен з 10 лікарів мусив би прийняти 100 пацієнтів на день, і щоб кожному приділити бодай 15 хвилин, змушений був би працювати добу без хвилини перепочинку!

До того ж, за новими правилами, кожен хворий, перш ніж звернутися до вузького спеціаліста (наприклад, невропатолога, уролога, хірурга), спершу повинен взяти скерування саме в сімейного лікаря.

...У черзі до сімейного лікаря поруч з хворими сидять мами з малятами, які прийшли просто на чергову перевірку. І “живі” черги, попри електронний запис, — неминучі. Адже якщо ти захворів опівдні чи в другій половині дня, записатися на прийом вже не встигнеш.

І це ще не все. Відокремивши сімейні амбулаторії від поліклінік, чиновники-реформатори чомусь не врахували, що хворому, аби виконати рекомендації терапевта, тепер доводиться бігати усім містом. Лабораторія, де приймають аналізи, чи рентген-кабінет, де роблять флюорографію (сезонне ГРВІ, бронхіт чи грип не обходяться без таких обстежень), розташовані у райполіклініці. Аналізи приймають вранці до певної години, у порядку живої черги, а в рентген-кабінет можна потрапити лише за записом. А, наприклад, від амбулаторії в моєму мікрорайоні до поліклініки йти пішки довелося б з годину.

А ще є дивне правило, якого дотримуються дільничні терапевти. Родичку, коли вона звернулася в цю ж нову амбулаторію зі скаргами на біль у горлі, нежить і температуру, лікар попередив: “лікарняного” не закриє, якщо разом із аналізами жінка не принесе довідку про стан здоров'я від... гінеколога. А все тому, що є внутрішня інструкція, згідно з якою сімейні лікарі зобов'язані спонукати пацієнток стежити за репродуктивним здоров'ям. Схвально! Але чому пацієнтка мусить йти до жіночого лікаря саме в розпал свого ГРВІ чи бронхіту?..

Нас запевняють, що медична реформа робиться для нас, для пацієнтів. Але якщо від неї медицина не стала доступнішою, то для чого все це взагалі потрібно?..

Ірина КОНТОРСЬКИХ

„Експрес” № 90 (9615) 7 — 14 грудня 2017 року

Зміст