НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Знижка — тільки сьогодні й тільки для вас!

Зміст

Як уміння торгуватися допомагає економити

Якість товару задовольняє, ціна прийнятна? Значить, купую! Задорого? Отже, розвертаюся і йду шукати, де дешевше. Нерідко ми саме так і чинимо на ринку. Та, прочитавши поради фахівців і випробувавши їх на практиці, я зрозуміла, що це не зовсім правильно. Треба торгуватися!

...“Скільки коштує оце пальто?” — питаю на ринку. “1800 гривень!” — відповідає продавчиня. Кажу, що це дуже дорого за просту демісезонну модель. “Ну за 1700 віддати можу, але більше ціну вже не скину”. Що ж, 100 гривень економії — теж результат. Отже, правило номер один: не погоджуйтеся на першу цінову пропозицію.

Порада номер два: не показуйте, що зацікавлені у придбанні товару. Якщо продавець побачить, що річ вам дуже сподобалася, то нізащо не знизить ціну. “Так, згодна, сковорідка якісна. Але ж дорога. Піду ще гляну, може, знайду хоч трохи дешевшу”, — неспішно міркую вголос, розглядаючи товар з усіх боків. Далі кладу його на полицю та прямую до виходу. І тут продавчиня каже, що може на 30 гривень дешевше продати. О, ще плюс 30 гривень економії!

Порада номер три: кажіть, що готові заплатити за покупку лише певну суму — і ні гривні більше. Якось я вибирала собі туфлі. Знайшла чудовий варіант в одному з магазинів. Але довелося б викласти всю суму, яка в мене є зі собою, а отже, на продукти уже не вистачить. Про торг спочатку й не подумала. Магазин же! І он на тій полиці виставлено товар зі знижкою, а на це взуття жодна акція не діє...

Тут підходить продавчиня і питає, чому я так вагаюся. Та, кажу, напевне купила б, якби хоча б на 300 гривень ці туфлі були дешевші. Можу витратити на них лише 1500 гривень — і не більше. І яке ж було моє здивування, коли продавчиня відповіла, що може “тільки сьогодні, лише для мене” зробити знижку! Однак, звісно, такий підхід спрацює не в усіх магазинах. Усе залежить від того, чи продавці мають право робити додаткові знижки.

Порада номер чотири: дізнайтеся про складові ціни. Якщо йдеться, до прикладу, про ремонтні роботи чи виготовлення якогось товару на замовлення, з'ясуйте, скільки коштують деталі чи матеріали, а скільки — сама робота. Тоді матимете аргументи для зниження ціни. “Ремонт вашої куртки коштуватиме 400 гривень”, — заявляють мені. “Таж там потрібна лише заміна замка, метровий коштує 100 гривень. За півгодини перешити його можна. То, може, ви хоч за 250 гривень це зробите?” Сторгувались за 300.

Порада номер п'ять: створіть видимість конкуренції. Наприклад, купуючи дорогі речі на кшталт ноутбука, авто чи навіть квартири, можна зі собою взяти роздруківки з характеристиками інших товарів й при продавцеві почати порівнювати їх із його пропозицією. “О, я бачила такий же ноутбук за 6650 гривень на одному зі сайтів продажу, а ви аж 8500 хочете!” — кажу. Продавець переконує: але ж на доставку чекати доведеться. Мовляв, хіба що за 8000 той ноутбук віддати може. О, це ж мінус 500 гривень!

Порада номер шість: називайте ціну, яка значно, може, навіть вдвічі нижча від тієї, яку пропонує продавець. Такий підхід називають шоковою пропозицією. Правда, у цьому випадку має бути інтуїтивне розуміння того, коли можна його застосовувати. Якщо ви запропонуєте за товар ціну, що нижча навіть від закупівельної, вас просто випровадять. “Та я ті яблука збирала, везла їх, тут цілий день стояла, спину собі надірвала, а ви хочете запівдарма купити?!” — наші бабусі на ринках теж вміють втерти носа будь-яким торговельним теоретикам.

Порада номер сім: спробуйте дізнатися, наскільки швидко продавець мусить реалізувати свій товар. Ви, мабуть, помічали, що ближче до вечора на ринках закликають: “Купуйте сир-молоко-помідори дешевше, бо вже хочу йти додому”. Якщо вирішили придбати вживаний товар в інтернеті, зверніть увагу, коли розміщено оголошення, чи не намагалися річ уже продати на інших сайтах. Що довше продавець не міг реалізувати товар, то більшу знижку він готовий надати.

Порада номер вісім: правильно формулюйте запитання. Коли я питала: “Чи можете ви зробити мені знижку?” — більшість продавців відповідали, що ні. А коли чули: “А за таку от суму продасте?” чи хоча б: “На якій ціні ми могли б сторгуватися?” — результату вдавалося досягти частіше. “За 250 гривень я у вас цей светр купити зможу?” — питаю продавчиню. “Ні. Я — наймана працівниця. Власниця дозволяє робити лише 20 гривень знижки”, — відповідає та. Принаймні чесно. Інший продавець виявився власником торговельної точки. І таку ж річ, за яку спершу правив 285 гривень, віддав за 250.

Звісно, ці поради спрацюють не в усіх випадках. Але навіть якщо знижки вдається домогтися у 20—30% продавців, економія за підсумками місяця виходить відчутною.

З другого боку, у всьому треба мати міру і розуміти, що не завжди варто збивати ціну. Коли йдеться про дорогий товар, на який зробили значну націнку, у цьому є сенс. До прикладу, якщо на річ вартістю 10000 гривень зроблять знижку всього 5%, зекономите 500 гривень, якщо 10% — тисячу! А у випадку з яблуками-картоплею я плачу, скільки просять. Бабусі ж справді напрацювалися...

Ірина КОВАЛЕНКО

„Експрес” № 88 (9601) 30 листопада — 7 грудня 2017 року

Зміст